Анотація
У статті проаналізовано омонімійні комплекси (пари), до складу яких входять партикули. Саме цей клас слів характеризується найбільшою неоднорідністю, строкатістю щодо походження та функцій. Більшість часток є вто- ринними, утвореними внаслідок транспозиції з інших частин мови. Описано омопари, коли процес партикуляції повнозначним чи неповнозначним словом на сьогодні є завершеним і зафіксованим у тлумачних словниках. Такі лексеми в лексикографічних працях представлені окремими статтями та виступають міжчастиномовними лекси- ко-граматичними омонімами. До таких належать омопари «прислівник – частка», «займенник – частка», «спо- лучник – частка», «вигук – частка». Охарактеризовано лексико-семантичні та граматичні особливості, що розрізняють компоненти названих омо- пар. Акцентовано на тому, що процес омонімізації часто репрезентований тільки в живому мовленні чи художньо- му тексті, а утворені омокомплекси не завжди зафіксовані у сучасних тлумачних словниках. Відповідно до цього чимало часток, омонімійних із прислівниками, на сьогодні належать до функціональних омонімів, які своєю чер- гою поділяються на синкретично-диференційовані, синкретично-недиференційовані та синкретично-потенційні. Особливу увагу звернено на синкретично-потенційні омоніми, оскільки такі одиниці засвідчені тільки в усному мовленні чи художньому тексті й процес омонімізації ще не завершений. Окрім лексем зазначених лексико-граматичних класів слів, здатних утворювати омонімійні пари з партику- лами, в омонімійні відношення з частками вступають також іменники, прикметники, дієслова та займенники, формуючи три-, чотири- та п’ятикомпонентні омокомпекси. Розмежування таких одиниць дає змогу правильно й точно визначати їхню семантику, морфологічні та синтаксичні функції, семантико-прагматичні смисли тощо. Розуміння цих характеристик є запорукою досягнення комунікативних цілей як під час рецепції тексту носіями мови, так і під час перекладу висловлень із такими омонімійними одиницями іноземною мовою.
Посилання
Batsevych F. (2014) Chastky ukrainskoi movy yak dyskursyvni slova [Particles of the Ukrainian language as
discursive words]. Lviv : PAIS, 288 p. [in Ukrainian].
Bondarenko L. V. (2005) Sklad ta komunikatyvni funktsii vtorynnykh chastok [Composition and communicative
functions of secondary particles] : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.01. Kirovohrad, 20 p. [in Ukrainian].
Butko L. V. (2008) Nepovnoznachni leksychni kompleksy ukrainskoi movy (strukturno-semantychnyi i funktsionalno-
stylistychnyi aspekty) : dys. ... kand. nauk: 10.02.01 / Kirovohradskyi derzh. pedahohichnyi un-t im. Volodymyra
Vynnychenka.10.02.01. 199 р. [in Ukrainian].
Danyliuk I. H. (2006) Synkretyzm u systemi chastyn movy [Syncretism in the system of parts of speech] : avtoref.
dys. ... na zdobuttia kand. filol. nauk : 10.02.01. Donetsk, 20 p. [in Ukrainian].
Dzhochka I. F. (2022) Semantyko-hramatychni osoblyvosti komponentiv omokompleksu «shche (ishche)»
v ukrainskii movi. Akademichni studii. Seriia : «Humanitarni nauky». № 1. Рр. 24–31. [in Ukrainian].
Dzhochka I., Fushtei A. (2021) Semantyko-hramatychna kharakterystyka omokompleksu tak u suchasnii ukrainskii
movi. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia : Filolohiia. Zhurnalistyka. Tom 32(71). № 1. Ch. 1.
Pp. 22–29. [in Ukrainian].
Kushlyk O. P. (2000) Omonimiia nezminnykh klasiv sliv : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01. Lviv. nats.
un-t im. I.Franka. Lviv. 20 p. [in Ukrainian].
Sokolova S. V. (2010) Transpozytsiini peredumovy rozvytku funktsionalnoi omonimii v ukrainskii movi
(na materiali leksyko-hramatychnoho klasu pryslivnykiv) [Transpositional preconditions for the development of functional
homonymy in the Ukrainian language (based on the lexical and grammatical class of adverbs)]. Kyiv : «Alfa-M», 207 p.
[in Ukrainian].
Shypnivska O. O. (2020) Mizhchastynomovna morfolohichna omonimiia suchasnoi ukrainskoi movy [Interlingual
morphological homonymy of the modern Ukrainian language]. Kyiv : “Tsentr uchbovoi literatury”, 192 p. [in Ukrainian].