Abstract
The article is devoted to the research of toxic new formations (linguotoxic neologisms) in mass media. Linguotoxines are regarded as words and turns of phrase that cause harm to the communicative system of a language and speech consciousness of native speakers up to transformation of their picture of the world. Toxic word-formation, lexical "stamping" and use of linguocinisms belong to linguotoxic processes. Particular attention is payed to reasons of origin of linguotoxines and their role in informative-psychological war and in manipulation of speakers’ consciousness. The examples given in the article prove that political situation and emotional mood of society affect the emergence and fixing in the language new toxic forms. The definition of linguocinisms is formulated and their role in forming new values as the opposition to traditional universal values is clarified. The etymology and causes of origin of linguocinisms are explained on the basis of specific examples from modern mass media. In mass media to units that express cynicism belong new formations that demonstrate humiliating and mocking attitude toward political opponents. Toxic neologisms acquire humiliating and mocking semantics. Ecolinguistics regards these actions as manifestation of toxicity in a language. The analysis of functioning of linguotoxines, which appeared as a result of discrimination on the basis of political preferences and persuasions is carried out. From the standpoint of ecolinguistics, linguotoxins are an extremely dangerous phenomenon of modern communication, as they affect not only the culture of language, but also the consciousness of native speakers. The author’s attention is focused on how the mass use of linguotoxins in speech depreciates norms of literary language, ethical and aesthetic principles of society and affects the transformation of consciousness of the linguistic personality.
References
Викисловарь. Ботоферма. URL : https://ru.wiktionary.org/wiki/ботоферма (дата обращения: 20.04.2022)
Енциклопедія Драматика. Свинособака. URL: https://drama.kropyva.ch/ Свинособака (дата звернення: 20.04.2022)
Колона окупантів розлетілася на друзки: безпілотник Bayraktar ефектно знищив російський БУК. MY.UA. URL: https://my.ua/news/cluster/2022-02-27-kolona-okupantiv-rozletilasia-na-druzki-bezpilotnik-bayraktar-efektnoznishchiv- rosiiskii-buk (дата звернення: 21.04.2022).
Мащенко С. Шойгувати, арестовлення, затридні: українці вигадали «Словник сучасної мови». РБК-Украина. URL: https://www.rbc.ua/ukr/styler/ shoyguvati-arestovlennya-zatridni-ukraintsy-1648713076.html (дата звернення: 21.04.2022).
Откуда пошло и что означает выражение «диванный критик»? Aylanta.ru. URL: https://aylanta.ru/25948- otkuda-poshlo-i-chto-oznachaet-vyrazhenie-laquodivannyy-kritikraquo/ (дата обращения: 20.04.2022)
«Русскій мір»: від концепту «Москва – третій Рим» до рашизму. Громадський Простір / Усе для третього сектору в одному порталі. URL: https://www.prostir.ua/?blogs=russkij-mir-vid-kontseptu-moskva-tretij-rym-do-rashyzmu (дата звернення: 28.04.2022).
Сковородников А. П. К определению термина «лингвоцинизмы». Мир русского слова. 2014. No 3. С. 49–54.
Словоново. Ватник. URL : https://slovonovo.ru/term/Ватник (дата обращения: 21.04.2022)
Сущенко Е. А. Словарь-справочник лингвоэкологических терминов и понятий. СПб. : ИД «Петрополис», 2011. 424 с: https://www.researchgate.net/ publication/337778550_LINGUISTIC_CYBERBULLYING_IN_ INTERNET_DISCOURSE_THE_ECOLINGUISTIC_ASPECT (дата обращения: 28.03.2022).
Тараненко К. В. Лінгвоцинізми в інтернет-дискурсі: еколінгвістичний аспект. Закарпатські філологічні студії : науковий журнал. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2019. Т. 1, вип. 11. С. 56–60.
Учасники проектів Вікімедіа. Ватник – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ватник (дата звернення: 28.04.2022). 12. Учасники проектів Вікімедіа. Колоради – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Колоради (дата звернення: 28.04.2022).
Учасники проектів Вікімедіа. Концерт Кобзона. – Вікіпедія. Вікіпедія URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Концерт_ Кобзона_(мем) 14. Учасники проектів Вікімедіа. Рашизм – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рашизм (дата звернення: 28.04.2022).
Учасники проектів Вікімедіа. Російський світ (геополітика) – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/Російський_світ_ (геополітика) (дата звернення: 28.04.2022).
Учасники проектів Вікімедіа Путішизм – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Путішизм (дата звернення: 27.04. 2022)
Учасники проектів Вікімедіа. Путлер – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Путлер (дата звернення: 28.04.2022). 18. Хмельницька В. На х*й чи нах*й: пишемо правильно. ТСН.ua. URL: https://tsn.ua/ukrayina/na-h-y-chi-nahy- pishemo-pravilno-2002108.html (дата звернення: 28.04.2022).
Хмельницька В. «Відправили слідом за російський кораблем»: українські військові збили два ворожі літаки над Одеською областю. ТСН.ua. URL: https://tsn.ua/ato/vidpravili-uslid-za-rosiyskiy-korablem-ukrayinskiviyskovi- zbili-dva-vorozhi-litaki-nad-odeskoyu-oblastyu-2010661.html (дата звернення: 28.04.2022).
Что такое фейкомет? Словарь современного языка. URL: https://myslang.ru › feikomet (дата обращения: 27.04.2022)
Що таке «русский мир»? Школа політичної аналітики НаУКМА URL: https://spa.ukma.edu.ua/news-andevents/ shcho-take-russkyy-myr/ (дата звернення: 27.04.2022)
Vgorode.ua. Чому російських окупантів в Україні називають орками. Новини Львова, афіша, довідник, карта онлайн – Львів – Vgorode.ua. URL: https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/a1200980-chomu-rosijskikh-okupantiv-vukrajini- nazivajut-orkami (дата звернення: 28.04.2022).
Zn.ua. Держслужбовцям офіційно дозволили використовувати фразу про «русскій воєнний корабль». Зеркало недели / Дзеркало тижня / Mirror Weekly.URL: https://web.archive.org/web/20220323154554/https:/zn.ua/ukr/UKRAINE/ derzhsluzhbovtsjam-ofitsijno-dozvolili-vikoristovuvati-frazu-pro-russkij-vojennij-korabl.html (дата звернення: 28.04.2022).
Skovorodnikov A. P. Терминология наука «Lingvoekologiya» URL: https://quosub.tutkrabov.net/articles/ terminologija-nauka-lingvoekologiya. html (дата звернення: 28.03.2022)