НАЗВИ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ТА СТРАВ ІЗ ТІСТА У «СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» П. БІЛЕЦЬКОГО-НОСЕНКА

Анотація

У статті проаналізовано дослідження й публікації з проблеми. Зокрема, визначено, що лексико-семантичну групу «назви хлібобулочних виробів» доволі докладно схарактеризовано на матеріалі українських говірок, а саме: буковинських, бойківських, східностепових, східнослобожанських, надсянсько-наддністрянського суміжжя тощо. Наукову новизну дослідження визначає факт, що назви хлібобулочних виробів та страв із тіста, зафіксовані в «Словнику української мови» П. Білецького-Носенка, ще не були об’єктом спеціального розгляду. У статті проведено лексико-семантичний, етимологічний аналіз назв хлібобулочних виробів та страв із тіста, зафіксованих в аналізованому лексикографічному джерелі. Досліджено, які з них зараз належать до активної лексики, а які – до пасивної. У «Словнику української мови» П. Білецького-Носенка виявлено 45 назв із демінутивами, із фонетичними варіантами на позначення хлібобулочних виробів та страв із тіста. Така значна кількість назв на позначення виробів із борошна свідчить про їх поширення в культурі харчування. Тлумачення лексем у тексті подано мовою оригіналу. 31 назва (69%) належить до пасивної лексики. Це дозволяє вважати такі назви історизмами та архаїзмами: бухáнъ, бáйбуха, бу́цикъ, малáй, вергу́н, вергунéць, вéрчикъ, су́щик, загрéба, пряжéнець, леми́шка, пи́рникъ, пи́рничекъ, сластіóна, стовпéць, сту́лень, ди́вень, зáтирка, потапци,́ тетéря, шуляки́, мандрыка, ковту́нъ тощо. 14 назв (31%) є активними в сучасній українській мові: хлѣбъ, балáбуха, паляни́ця, пампу́шка, бу́бликъ, бáбка, корж, млинéць, лόкшина, проску́ра, варéникъ, варени́ця, галу́шка, коровáй. Від деяких назв утворювалися демінутивні форми, наприклад: вергунéць, мидя́ничокъ, пампу́шка, пи́рничекъ. Жодної аугментативної форми не зафіксовано. Це свідчить про шанобливе ставлення українців як до виробів із борошна, так і загалом до їжі.