ПРОБЛЕМНА ПОЛІФОНІЧНІСТЬ ПОВІСТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА «СОНЯЧНИЙ ПРОМІНЬ»

Анотація

У статті розглянуто параметри вираження патріотичної свідомості у дитячому (амбівалентному) творі Бориса Грінченка «Сонячний промінь». Твори Б. Грінченка актуалізують ті чи інші аспекти патріотичної свідомості, виявляють та поборюють прояви антинаціонального чи маргінального світобачення й тим самим впливають на формування патріотичного світогляду у дітей, підлітків чи юнацтва. Відзначається, що повість стала багатогранним, ідейно комплексним твором, у якому художньо зреалізовано концепцію національного визволення. У ній поєднано тенденційно-реалістичні та критично-реалістичні змістово-стильові елементи з елементами ідей Просвітництва, Романтизму та Сентименталізму. Таке смислове розмаїття робить твір багатовимірним, доступнішим для сприймання старшим дітям та молоді. На основі аналізу твору показано антинаціональні феномени, такі як шовінізм, малоросійство, ренегатство, які випливають у героїв повісті з імперського суспільного світогляду. Автор демонструє читачеві огидну суть малоросійського характеру, апелює до можливого змаргіналізованого читача, застерігає від засвоєння малоросійської ментальності та денаціоналізованої свідомості. Зазначається, що письменник зображує два типи свідомості, два характери, але з часом одні перетворились на ренегатів, перекинчиків, а другі залишилися свідомими українофілами. Акцентовано, що важливим значеннєвим аспектом повісті є її проблемна поліфонічність – від особистих до суспільно значущих питань національного та соціального спрямування. Зазначається, що у повісті домінує чітко окреслена національна проблематика. Ці національні проблемні аспекти перегукуються з іншими творами письменника на патріотичну тему. У проаналізованому творі стверджується, що художнє слово Бориса Грінченка не лише виховувало молодь, але й було своєрідним закликом до розв’язання питань національного (жертовна любов до Батьківщини) та соціального (просвіта і праця інтелігенції для народу) спрямування. Увиразнюється важлива думка, що декларативний патріотизм, тобто патріотизм без відповідальності, насправді нічого не вартий для національної справи.