Анотація
Роботу присвячено опису COVID-19 як теми-табу в інтердиктивному спілкуванні англомовного суспільства в еколінгвістичному аспекті та має на меті розкриття семантичних, фонетичних, словотвірних характеристик засобів евфемістичної лексикалізації COVID-19 та установлення ролі евфемізмів у мовленнєвій реабілітації табу як лінгвотоксичного елементу. Інтердиктивне спілкування визнається таким, що стримується штучноствореними обмеженнями та заборонами – табу, які згідно з нормами етикету мають бути завуальовані за допомогою евфемізмів. Робота виконана у річищі лінгвоекології, що постулює взаємозалежність мови та мовлення від екосистеми, в якій вони існують, – комунікативного простору, де реалізується спілкування, націлене на гармонійну соціалізацію. Лінгвістична екосистема характеризується специфічною взаємодією елементів, що визначається сукупністю параметрів у межах різних моделей і залежить від кількості та ступеня наявних у ній лінгвотоксичних та інших елементів, що загрожують мовному середовищу, одним із яких є табу. Евфемістична лексикалізація в межах еколінгвістичної теорії визнається засобом терапевтичної функції мови, що реабілітує табу в інтердиктовному спілкуванні. Евфемістичні (вуалятивні) одиниці утворюються завдяки низці формальних прийомів (семантичних, фонетичних та словотвірних). Формальні прийоми, що залучаються для створення евфемізмів у фрагментах сучасного англомовного дискурсу, налічують такі засоби, як синонімізація (використання семантико-стилістичних синонімів), метафоризація, уживання акронімів, «мовна гра» та блендинг. Утворені евфемізми на позначення антецеденту COVID-19 та пов’язаних із ним предметів/явищ/подій слугують у досліджених фрагментах дискурсу для пом’якшення відчуття страху реципієнтами повідомлень.
Посилання
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.
Колтунова М. В. Конвенции как прагматический фактор делового диалогического общения. Москва : Акад. гуманитар. исслед., 2005. 228 с.
Никитина Н. Н. Формальные способы образования эвфемизмов в английском языке. Известия ВГПУ. Вопросы германистики. 2009. № 4. С. 123–127.
Соковин В. М. О природе человеческого общения (опыт философского анализа). Фрунзе : Мектеп, 1973. 116 с.
Эмотивная лингвоэкология в современном коммуникативном пространстве : коллективная монография. Волгоград : Изд-во ВГСПУ «Перемена», 2013. 450 с.
Aldersey-Williams H. On the Irresistible Pull of Tidal Metaphors. The Language of Love and Death Deep Beneath the Sea. Literary Hub. 2016. September 20. URL: https://lithub.com (дата звернення 12.10.2021).
Dominguez P. Linguistic interdiction: its questions and possible future research lines. Language Sciences. 2009. Vol. 9, Issue 4. P. 428–446.
Linfoot-Ham K. The Linguistics of Euphemisms. A Diachronic Study of Euphemisms. 2005. P. 230–232.
Olaimat A., Aolymat I, Nour E., Shanbaz H, Holley R. Attitudes, Anxiety, and Behavioral Practices Regarding COVID-19 among University Students in Jordan : A Cross-Sectional Study. The American journal of tropical medicine and hygiene. 2020. P. 1–7.