COVID-19 ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНТЕРДИКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ АНГЛОМОВНОГО СУСПІЛЬСТВА В ЕКОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ
PDF

Ключові слова

лінгвістична інтердикція, табу, евфемізм, екосистема, лінгвотоксичний елемент, антецедент, терапевтична функція linguistic interdiction, euphemism, ecosystem, linguotoxic element, antecedent, therapeutic function

Як цитувати

ЛОБЗОВА, С. Л. (2022). COVID-19 ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНТЕРДИКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ АНГЛОМОВНОГО СУСПІЛЬСТВА В ЕКОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (3), 132-139. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.19

Анотація

Роботу присвячено опису COVID-19 як теми-табу в інтердиктивному спілкуванні англомовного суспільства в еколінгвістичному аспекті та має на меті розкриття семантичних, фонетичних, словотвірних характеристик засобів евфемістичної лексикалізації COVID-19 та установлення ролі евфемізмів у мовленнєвій реабілітації табу як лінгвотоксичного елементу. Інтердиктивне спілкування визнається таким, що стримується штучноствореними обмеженнями та заборонами – табу, які згідно з нормами етикету мають бути завуальовані за допомогою евфемізмів. Робота виконана у річищі лінгвоекології, що постулює взаємозалежність мови та мовлення від екосистеми, в якій вони існують, – комунікативного простору, де реалізується спілкування, націлене на гармонійну соціалізацію. Лінгвістична екосистема характеризується специфічною взаємодією елементів, що визначається сукупністю параметрів у межах різних моделей і залежить від кількості та ступеня наявних у ній лінгвотоксичних та інших елементів, що загрожують мовному середовищу, одним із яких є табу. Евфемістична лексикалізація в межах еколінгвістичної теорії визнається засобом терапевтичної функції мови, що реабілітує табу в інтердиктовному спілкуванні. Евфемістичні (вуалятивні) одиниці утворюються завдяки низці формальних прийомів (семантичних, фонетичних та словотвірних). Формальні прийоми, що залучаються для створення евфемізмів у фрагментах сучасного англомовного дискурсу, налічують такі засоби, як синонімізація (використання семантико-стилістичних синонімів), метафоризація, уживання акронімів, «мовна гра» та блендинг. Утворені евфемізми на позначення антецеденту COVID-19 та пов’язаних із ним предметів/явищ/подій слугують у досліджених фрагментах дискурсу для пом’якшення відчуття страху реципієнтами повідомлень.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.19
PDF

Посилання

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.

Колтунова М. В. Конвенции как прагматический фактор делового диалогического общения. Москва : Акад. гуманитар. исслед., 2005. 228 с.

Никитина Н. Н. Формальные способы образования эвфемизмов в английском языке. Известия ВГПУ. Вопросы германистики. 2009. № 4. С. 123–127.

Соковин В. М. О природе человеческого общения (опыт философского анализа). Фрунзе : Мектеп, 1973. 116 с.

Эмотивная лингвоэкология в современном коммуникативном пространстве : коллективная монография. Волгоград : Изд-во ВГСПУ «Перемена», 2013. 450 с.

Aldersey-Williams H. On the Irresistible Pull of Tidal Metaphors. The Language of Love and Death Deep Beneath the Sea. Literary Hub. 2016. September 20. URL: https://lithub.com (дата звернення 12.10.2021).

Dominguez P. Linguistic interdiction: its questions and possible future research lines. Language Sciences. 2009. Vol. 9, Issue 4. P. 428–446.

Linfoot-Ham K. The Linguistics of Euphemisms. A Diachronic Study of Euphemisms. 2005. P. 230–232.

Olaimat A., Aolymat I, Nour E., Shanbaz H, Holley R. Attitudes, Anxiety, and Behavioral Practices Regarding COVID-19 among University Students in Jordan : A Cross-Sectional Study. The American journal of tropical medicine and hygiene. 2020. P. 1–7.