Анотація
У цій статті розглядаються особливості використання іменників у текстах пісень британської незалежної сцени 2010-х років. Іменники, які є об’єктом дослідження, використовуються авторами пісень для позначення конкретних культурно мотивованих явищ та передачі універсальних концептів, властивих кожній людині. Лінгвісти всіх теоретичних напрямів згодні з тим, що лексична категорійність є однією з найважливіших і найскладніших проблем у лінгвістиці. Одне з головних питань категорійності: чи існує універсальний семантичний критерій, який мотивує приналежність до категорії окремою мовою і, ширше, у різних мовах? Більшість сучасних лінгвістів, особливо ті, хто підходить до цієї проблеми з функціоналістської та когнітивної точок зору, слідом за традиційними граматистами вважають пошук умовних універсалій, які лежать в основі приналежності до категорій, продуктивною дослідницькою програмою. Слід зазначити, що вирішальним моментом у дослідженні семантичних класів іменників є екстралінгвістичне середовище, тобто зовнішні чинники, які спонукали автора використати певні лексичні одиниці. Логічно припустити, що кожна людина наділяє лексичні одиниці унікальним, властивим лише їй змістом, і у зв’язку з цим ми стикаємося з декількома способами інтерпретації тексту пісні: через призму автора пісні та через призму аудиторії. Автором текстів пісень гурту Bring Me The Horizon переважно є Олівер Сайкс, уродженець Ешфорда, Кент, Англія. Географічне положення, безперечно, відіграло вирішальну роль у процесі написання текстів пісень, оскільки Bring Me The Horizon стали справжнім британським культурним феноменом. Оліверу Сайксу вдається не тільки зобразити досвід, який викликає відгук у його міжнародних шанувальників, а й інкорпорувати елементи, притаманні британській колективній свідомості. Проаналізувавши останній альбом гурту Bring Me The Horizon “Post Human: Survival Horror”, ми виділили наступні семантичні класи іменників: Heavenly Domain, Desperation, Violence, Animals, Habitat, Temporality, Ignorance, Emotional State. Це домінантні категорії, які Олівер Сайкс спробував донести до громадськості під час кризи COVID-19. Більш детальний огляд мотивів використання конкретних іменників міститься в емпіричній частині статті.
Посилання
Кронгауз М.А. Семантика. (2005) Издательство Академия. С. 352.
Сюта Б. Дискурс у музиці й теорія дискурс-аналізу в музичній науці. (2010) Студії мистецтвознавчі.
Chatman S., Eco U., Klinkenberg, J.M. eds. A Semiotic Landscape. Panorama sémiotique. (2019) Proceedings of the First Congress of the International Association for Semiotic Studies. Milan. Walter de Gruyter GmbH & Co KG (Vol. 29). pp. 1268.
Lyons J., John L. Linguistic semantics: An introduction (1995) Cambridge University Press. pp. 376.
McAdams S. Psychological constraints on form-bearing dimensions in music. (1990) Contemporary Music Review, 4(1). pp. 181-198.
Nattiez J.J. Music and discourse: Toward a semiology of music. (1990) Princeton University Press. pp. 228.
Sloboda J.A. Music structure and emotional response: Some empirical findings. (1991) Psychology of music, 19(2). pp. 110-120.