Анотація
Стимулюючі перепитування – це особливий тип питальних речень, стимулюючий засіб якого полягає в особливому посиленому впливові на мовця та в тому, що він служить комунікативним засобом. У дослідженні обґрунтовується думка про стимулюючі перепитування, що з лінгвістичної точки зору становить неодноразову появу мовленнєвої одиниці в певному проміжку мовлення на відповідному лінгвістичному рівні. Явище стимулюючого перепитування має місце на всіх лінгвістичних рівнях. Між стимулюючими перепитуваннями різних рівнів існує тісний взаємозв’язок: у межах одного рівня одиниці вступають між собою в синтагматичні та парадигматичні відношення, а стимулююче перепитування вищих рівнів включають стимулюючі перепитування нижчих рівнів. Прикладом взаємодії одиниць мовленнєвих рівнів може служити взаємодія лексичного та морфологічного рівнів.
Доцільно розглядати стимулюючі перепитування в діалогічному мовленні. У межах діалогу із трьох реплік можуть, з одного боку, взаємодіяти різні типи стимулюючих перепитувань, а з іншого – один із цих типів структурно-лексичного зв’язку може пов’язувати всі висловлювання діалогу з трьох реплік чи тільки дві з них.
Цей лінгвістичний феномен розглядається як засіб вираження прагматичної модальності. Беручи до уваги прагматичну модальність стимулюючого перепитування на відповідних лінгвістичних рівнях, структурні та семантичні ознаки стимулюючого перепитування, здійснюється класифікація стимулюючого перепитування на морфологічні, лексико-синтаксичні та текстологічні.
Стимулюючі перепитування також можуть бути часткові, тобто стимулюючі перепитування, які повторюють лише один структурний елемент попереднього висловлення; частково-ускладнені, тобто стимулюючі перепитування, в яких повторюється декілька слів попередньої репліки; повні стимулюючі перепитування, які повторюють попереднє висловлення повністю; трансформовані стимулюючі перепитування, тобто такі, які змінюють граматичну структуру чи лексичне наповнення компонентів; подвійні стимулюючі перепитування, тобто перепитування, які повторюють один чи декілька елементів попереднього висловлення, чи повністю висловлення двічі. Функціонування різних видів стимулюючих перепитувань, які беруть участь в організації мовлення, розглядають як засіб вираження прагматичної модальності перепитування.
Посилання
Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. Москва : Наука, 1976. 383 с.
Бондаренко Г. В. Методы лингвистического анализа структуры текста на сверхфразовом уровне : автореф. дис… канд. филол. наук : 10.02.04 ; МГПИИЯ Москва, 1976. 20 с.
Винокур Т. Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. Москва : Просвещение, 1993. 171 с.
Гак В. Г. Структура диалогической речи. Русский язык за рубежом. 1970. № 3. С. 75–80.
Застровская С. А. Взаимодействие семантики и прагматики вопросительного предложения в современном немецком языке : дис…канд. филол. наук : 10.02.04. 1987. 197 с.
Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. Москва : Смысл, 1997. 287 с.
Тарасова И. П. Структура смысла и структура личности коммуниканта. Вопросы языкознания. 1992. № 4. С. 103–110.
Blakemore D. Echo-questions:a pragmatic account. Vol. 94. Issue 4, 1994. P. 197–211.
Burstein D. Stimulated echoes: description, applications, practical hints. 1996. P. 269–278.
Chernova E. The syntax of wh- movement in multiple (true and echo)questions : a q-particle approach. Universitat de Girona. 2014. URL: http://hdl.handle.net /10803/380553.
Cook G. Discourse. Oxford : Oxford University Press, 1990. 165 p.
Cornelia Illie. Question-response argumentation in talk shows. Journal of Rpagmatics. V. 31, North Holland. Amsterdam : Elsevier, 1999. P. 975–999
Klymenko O. L. Modern approach to philological sdudies : collective monograph. Lviv-Torun : Liha-Pres, 2020. 240 p.
Sigrid Beck, Marga Reis.On the Interpretation of Echo Wh-questions.Journal of Semantics. Vol. 35. issue 3, 2018. P. 369–408. URL : http://doi.org/10.1093/jos/ffy002.
Sobin N. Echo-questions in the minimalist Program. Linguistic Injuiry. 41(1). 2010. P. 131–148. URL: https://doi.org/10.1162/ling.2010.41.1.131.
Strelchenko, N. Echo questions as a means of building coherence in conversational discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. Warsaw: De Gruyter Open, 2017, vol. II(1), 2017. Р. 336–378. DOI: 10.1515/ lart-2017-0009.