ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ СТАНУ ГЕРМАНСЬКИХ МОВ (НА МАТЕРІАЛАХ НІМЕЦЬКОЇ, ДАНСЬКОЇ, ФРИЗЬКОЇ, ШВЕДСЬКОЇ ТА ІСЛАНДСЬКОЇ МОВ)
PDF

Ключові слова

стан, категорія стану, германські мови, лінгвістичні студії, дійсний стан, пасивний стан, зворотний стан. voice, the category of voice, Germanic languages, linguistic studies, active voice, passive voice, reflexive voice.

Як цитувати

ШАПОЧКІНА, О. В. (2022). ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ СТАНУ ГЕРМАНСЬКИХ МОВ (НА МАТЕРІАЛАХ НІМЕЦЬКОЇ, ДАНСЬКОЇ, ФРИЗЬКОЇ, ШВЕДСЬКОЇ ТА ІСЛАНДСЬКОЇ МОВ). АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 197-202. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.30

Анотація

У статті запропоновано до розгляду низку типологічних особливостей розвитку категорії стану (далі КС) сучасних германських мов: німецької, шведської, данської, фризької та ісландської. Проблемність в інтерпретації КС полягає в її опозиційності та змістовій незавершеності. Розмаїття станових форм у мовах однієї мовної групи спричинено різними факторами. Неоднозначність КС випливає з її подвійної синтактико-морфологічної природи. Труднощі, пов’язані з виокремленням станової конструкцій у тексті полягають у тому, що граматичне значення є близьким за змістом до лексичної семантики дієслова. Це зумовлено тим, що станові конструкції належать різним рівням мови: морфологічному, синтаксичному і лексичному, на яких формуються складні станові конструкції, що експлікують суб’єктно-об’єктні відношення. Характерною ознакою парадигми категорії стану у досліджуваних германських мовах є морфологічна, синтаксична та семантична розбіжності конструкцій, які її реалізують. Особливістю є те, що досліджувані нами сучасні германські мови становлять V2-тип, де дієслово зазнає пересуву в другу позицію у реченні за умови заповнення ініціальної будь-яким іншим елементом речення, крім суб’єкта. Конвергентною для германських мов є основна ознака взаємного стану – симетричність. Два суб’єкти, що вжиті у конструкції такого типу, є комунікативно рівнозначними. Спільною також є наявність класичної моделі, за допомогою якої утворюється пасивний стан у германських мовах – AUX + PTCPL II, та утворення зворотного й взаємного станів з обов’язковим вживанням займенників. Відтак, метою статті стало дослідження КС сучасних германських мов, визначення типологічних особливостей КС німецької, ісландської, шведської, фризької мов, виокремлення дивергентних та конвергентних ознак у парадигмі КС германських мов.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.30
PDF

Посилання

Берков В. П. Исландский язык. Москва : Издательство «Астрель», 2001. 336 с.

Жлуктенко Ю. А. А. В. Двухжилов. Фризский язык. Київ : Наукова думка, 1984. 155 с.

Маслова-Лашанська С. С. Шведська мова. URL: https://svspb.net/bok/2-7-d.htm#h42 (дата звернення: 06.09.2021).

Маслова-Лашанская С. С., Толстая Н. Н. Учебник шведского языкa. СПб. : Петро-РИФ, 1996. 272 с.

Полховська М. В. Принципи структурної організації екзистенційного речення ранньоновоанглійської мови. Вісник Київ. лінгвіст. ун-ту. Серія: Філологія. 2008. Київ : Видав. центр КДЛУ. Т. 11, № 2. С. 80–86.

Шапочкіна О. В. Типологія категорії стану германських мов у сучасних граматичних студіях. Молодий вчений. Херсон, 2016. № 10(37). С. 208–211.

Goldberg A. Constructions at work: The nature of generalization in language . Oxford : Oxford Univ. Press, 2006. 234 р.

Slotta Frank. Sprachwissenschaft auf den Punkt gebracht. Ein Skript. WS Köln : Universität zu Köln. 2011. 123 р.