ГНІЗДОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ ТА ЙОГО ПОХІДНИХ

Анотація

У статті розвивається теорія дериваційного кругообігу між одиницями лексичного і фразеологічного рівнів мови. Розглядається ділянка деривації, первинним (вихідним) елементом якої є фразеологічна одиниця (ФО). Стверджується, що ізоморфізм дериваційних процесів на лексичному та фразеологічному рівнях уможливлює опис дериваційних перетворень фразеологізмів у зв’язках та опосередкуваннях з процесами словотвору. Об’єднання похідних одиниць із твірним фразеологізмом та між собою можуть досліджуватись як дериваційні пари, ланцюжки, парадигми і гнізда. Звертаючись до гніздової організації цієї ділянки лексико-фразеологічного кругообігу, науковці, як правило, обмежуються аналізом об’єднань «твірна ФО – похідна ФО», «твірна ФО – похідні ФО», «твірна ФО – похідне слово», «твірна ФО – похідні слова», тобто обмежують вміст гнізда. У статті пропонується вважати фразеодериваційним гніздом упорядковану мотиваційними відношеннями сукупність мотивуючого (твірного) фразеологізму та всіх його похідних – і слів, і ФО. Тематична єдність гнізда будується на загальній семантиці, конденсованій у твірному фразеологізмі, а структурна єдність – на представленості в похідних хоча б одного компонента вихідного фразеологізму. У межах гнізда за участю словотвірних і фразеотвірних засобів і способів первинна фразеологічна семантика модифікується і мутує, зазнаючи дериваційного розвитку не лише у сфері фразеології, але й – більш різноманітного – у сфері лексики. Ааналіз фразеодериваційних гнізд виявив інтегруючу роль твірної одиниці, наділеної, крім основного фразеологічного, ще й категоріально-граматичним значенням. Описана типова семантична структура гнізд із вершинами – дієслівними, субстантивними, ад’єктивними і адвербіальними фразеологізмами. При цьому підкреслено її прогностичний характер і залежність заповнюваності тих чи тих семантичних місць від дії вибірковості слово- і фразеотворення – семантичної, лексичної, граматичної та компонентної.