Анотація
Романтичні тенденції у творчості Оноре де Бальзака позначені зверненням до різних видів мистецтва: живопису, скульптури та музики. Французького реаліста цікавить проблематика сутності мистецтва, а також особливості митця як людини, з одного боку, обдарованої та нетипової, а з іншого – такої, котра потребує розуміння та співучасті оточуючих. У центрі повісті «Сарразин» – постать генія, котрий прагне вдосконалення та перебуває у пошуках ідеалу. Проте, довершений образ людської краси стає руйнівним як для витворів мистецтва головного героя, так і для його життя. Фатальним для скульптора стає кохання до оперної співачки Замбінелли, котра виявляється юнаком. Якщо спочатку кохання надихає молодого митця, то згодом воно стає несумісним з любов’ю до мистецтва і навіть з життям героя. Виокремлено питання рецепції мистецтва на прикладі сприйняття вокального виконання Сарразином. Живописець та скульптор особливо вразливий щодо рецепції музики. Музичне мистецтво переносить Сарразина в інший світ, а його виконавиця закарбовується назавжди у пам’яті героя. Звернено увагу на романтичну символіку кольорів, що присутня у творі. Простежено компаративістичні зіставлення музичного дискурсу у повісті «Сарразин» з презентацією мистецького світу в інших повістях автора: «Ґамбара» та «Массімілла Доні». У названих творах присутні романтичні мотиви крізь призму презентації передусім музики та образу митця. Акцентовано на відмінності позицій Сарразина та Ґамбари щодо поєднання різних типів любові: любові до мистецтва та кохання. Окрім того, увиразнено мистецькі маркери у творі та деталізовано їх контекст у співставленні із згадуванням прізвищ композиторів та художників і їх творів у повісті О. де Бальзака «Массімілла Доні». Підсумовано, що художня цілісність бальзаківського «Сарразину» у поєднанні презентацією мистецтва у творах «Ґамбара» та «Массімілла Доні» вказують на реалізацію романтичних мотивів у художньому доробку французького реаліста і доповнюють тогочасне бачення та розуміння мистецтва і його ролі у житті суспільства загалом та окремої людини зокрема.
Посилання
Сипа Л., Ковальчук О. Музичний дискурс у новелі Оноре де Бальзака «Массімілла Доні». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія, 2019. Вип. 42. Т. 2. С. 49–52.
Сипа Л. М. Романтична постать митця в повісті Оноре де Бальзака «Ґамбара». Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія, 2020. Т. 31 (70). № 1. 77–80.
Balzac H. Gambarra. BeQ. 131 p. URL : https://beq.ebooksgratuits.com/balzac/Balzac-73.pdf
Balzac H. De Massimilla Doni. BeQ. 169 p. URL : https://beq.ebooksgratuits.com/balzac/Balzac-72.pdf
Balzac H. de. Sarrasin. BeQ. 76 p. URL: https://beq.ebooksgratuits.com/balzac/Balzac-43.pdf
Balzac et la peinture. Tours, 2004. 287 p.
Borowitz H. O. Balzac’s Sarrasine: the sculptor as Narcissus. Nineteenth-Century French Studies. 1977. Vol. 5, № 3/4. P. 171–185.
Chambers R. Sarrasine and the impact of art. French Forum. Pensylvania, 1980. Vol. 5, No. 3. P. 218 – 238.
Heathcote O. Sarrasine’ and Balzac criticism. Paragraph, 1983. Vol. 1. P. 18 – 28.
Kolb K. The Tenor of Sarrasine. PMLA, 2005. Vol. 120, No. 5 (Oct., 2005), P. 1560–1575. DOI:10.1632/003081205X73399
Petrey, S. Castration, Speech Acts, and the Realist Difference: S/Z versus Sarrasine. Realism and Revolution: Balzac, Stendhal, Zola and the Performances of History. Ithaca, NY, 2018. P. 53–82.
Savada H. Balzac au croisement des arts. Peinture, opéra et danse. L’année balzacienne. 2011. № 12. P. 125–144. URL : https://www.cairn.info/revue-l-annee-balzacienne-2011-1-page-125.htm DOI 10.3917/balz.012.0125
Sprenger S. Sarrasine de Balzac ou l’archéologie du moi moderne. La Plume et la pierre : l'écrivain et le modèle archéologique au XIXe siècle. Nîmes, 2007. P. 291–318.