УСНЕ МОВЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВОДИДАКТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБАМИ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
PDF (English)

Ключові слова

мова, мовлення, усна комунікація, грамотність, освіта language, speech and speaking, oral communication skills, literacy, education

Як цитувати

ЛУК’ЯНЧУК, М. В., ДЗЯМУЛИЧ, Н. І., & ВІРСТА, С. Є. (2023). УСНЕ МОВЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВОДИДАКТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБАМИ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 32-39. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2023.1.5

Анотація

Проблема розвитку мовлення завжди була і є однією з ключових у системі освіти. Підвищення вимог до якості та змісту вищої освіти в Україні зумовлене насамперед її інтеграцією у світовий освітній простір, появою інноваційних засобів масової комунікації, динамічним розвитком суспільних відносин, науки, культури, змінами в економіці. життя [Климова]. Зміна тенденції накопичення знань на компетентнісну зумовлена сучасними суспільними вимогами, оскільки вимагає виховання самостійних, ініціативних та відповідальних членів суспільства, здатних до взаємодії. Компетентнісний підхід є не тільки перспективним, але й концентрує основні зусилля учасників педагогічного процесу на створенні середовища, оптимального для особистісної самореалізації студента. Метою вивчення мови є спілкування. Навички усного спілкування є основоположними для розвитку грамотності та необхідними для мислення і навчання. Це зв'язуюча субстанція, яка об’єднує всі компоненти мови [Нова педагогіка]. За допомогою мовлення студенти не тільки передають інформацію, але й досліджують і розуміють ідеї та концепції; виявляють та вирішують проблеми; систематизують свій досвід і знання; висловлюють та пояснюють свої думки, почуття та погляди. Навички слухання та говоріння є важливими для взаємодії двох людей, у закладах освіти та просто в суспільстві [Коледж Санта-Марія-дель-Каміно]. Особливого значення усне мовлення набуває в цілісному поєднанні з комунікативним підходом, який наближає навчальний процес до реальних умов спілкування. Формування комунікативної компетентності буде більш ефективним при використанні міжпредметних зв’язків. Саме в процесі вивчення української та англійської мов учні мають змогу помітити багато спільного, знайти відповідності з іншими предметами, особливо з літературним читанням, оскільки мова є засобом висловлення думок про об’єктивну дійсність, властивості та закономірності. Реалізація міжпредметних зв’язків сприяє науковій організації навчального процесу та є стимулюючим фактором у вивченні української та англійської мов [Васильєва, 2013 : 16–22]. Практичній реалізації форм мовленнєвої діяльності сприяє своєчасне й достатнє засвоєння основних функцій мови. Щоб мовлення розвивалося гармонійно і повноцінно, необхідно систематично навчати учнів чотирьох видів мовленнєвої діяльності у взаємозв’язку (аудіювання, читання, говоріння, письмо) [Вовкотруб : 41]. Методика навчання будь-якої мови полягає у розвитку навичок і вмінь усного мовлення, поглибленні знань про усне й писемне, діалогічне й монологічне мовлення, про особливості мовлення, зумовлені їх комунікативними завданнями та ситуацією спілкування. Необхідність даного дослідження зумовлена концептуальними положеннями удосконалення змісту та методики вищої освіти, які передбачають лінгвістичну підготовку «набуття студентами достатнього особистого досвіду, культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності» [Нова педагогіка]. У науковому середовищі ця теорія еволюціонувала від зосередження виключно на змінах особистості до більш складного розуміння/інтерпретації цього поняття, яке охоплює багатогранний соціальний контекст («грамотне суспільство») [Лук’янчук 2019].

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2023.1.5
PDF (English)

Посилання

Бацевич Ф. С. Категорії комунікативної лінгвістики: спроба визначення. Мовознавство. 2003, С. 25–32.

Вовкотруб Р. П. Розвиток усного мовлення учнів першого класу в процесі навчання грамоти : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Одеса. Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2006. 191 с.

Волошина О. С. Підготовка майбутнього учителя початкових класів до формування іншомовної компетенції учнів. Інноваційна педагогіка. № 3. 2018. С. 96–99.

Демидчик Г. C. Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів засобами службових частин мови : автореф. дис... к. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2001. 18 с.

Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів / за ред. І. Я. Коцюмбаса. Львів : Тріада плюс, 2006. 360 с.

Дружинець М. Л. Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти : монографія. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. 580 с.

Жайворонок В. В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук. Мовознавство. 2004, С. 23–35.

Климова К. Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів : монографія. Житомир : РУТА, 2010. 562 с.

Колодич О. Б. Сучасні підходи до вивчення мовленнєвої діяльності. Педагогіка і психологія. 2004, С. 55–60.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації. Київ : Поч. школа, 2002. С. 15.

Лук’янчук М. В. Підготовка майбутніх учителів до формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання грамоти : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2019. 298 с.

Методика викладання рідної мови в середніх навчальних закладах : підручник для студентів-філологів / за ред. М. І. Пентилюк. Київ : Ленвіт, 2000. 264 c.

Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь на синтаксичній основі. Дивослово. 2004, С. 8–11.

Пономарьова К. І. Формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання української мови : методичний посібник. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2020. 88 с.

Практикум з методики навчання української мови / Караман С. О. та ін. ; за редакцією М. І. Пентилюк. Київ, 2003. 302 с.

Словник-довідник з української лінгводидактики : навчальний посібник / за ред. М. Пентилюк. Київ : Ленвіт, 2003. 149 с.