Анотація
Статтю присвячено розгляду основних структурних характеристик багатокомпонентних термінів французької терміносистеми освіти. Проаналізовано поняття «однокомпонентні терміни» та «багатокомпонентні терміни». Виокремлено основні та специфічні структурні моделі термінів французької системи освіти. Досліджено гіперо- гіпонімічні відношення між однокомпонентними (малокомпонентними) та багатокомпонентними термінами. Розвиток бідь-якої галузі закономірно призводить до розвитку її терміносистеми, прості (однокомпонентні) терміни-слова поступаються місцем складним (багатокомпонентним) термінам-словосполукам, які представлені вільними та невільними сполученнями слів, термінами-фразеологізмами і навіть термінами-реченнями. Терміни сучасної французької системи освіти характеризуються детальністю та розгалуженістю, у них простежується тенденція відобразити якомога більше характеристик відповідного поняття. Серед найпоширеніших структурних моделей французьких аналітичних (багатокомпонентних) освітніх термінів можна виокремити двокомпонентні, трикомпонентні та чотирикомпонентні. Головну позицію в багатокомпонентному терміні найчастіше посідає іменник, що відповідає особливостям французької граматики. Другим за поширеністю компонентом є прикметник. Чотирикомпонентні терміни представляють багато варіантів поєднання іменників та прикметників; складниками таких термінів іноді можуть бути інші самостійні частини мови. Трапляються також надскладні комплексні терміни, що містять до десятьох складників, а в окремих випадках навіть більше. Між однокомпонентними та багатокомпонентними освітніми термінами мають місце різноманітні гіперо-гіпонімічні відношення, що дозволяють отримати уявлення про чітко організовану, розвинену та розгалужену систему номінованих понять. Дослідження структури багатокомпонентних термінів та семантичних відношень між його компонентами є важливим складником їх комплексного аналізу, що забезпечує розуміння закладених у цих термінах смислів. Це набуває актуальності через динамічний розвиток освітньої термінології.
Посилання
Вус М. Терміни-словосполучення в українській біологічній термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». Львів : Вид-во Львівської політехніки. 2014. № 791. С. 43–48.
Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичний та соціолінгвістичний аспект. Київ: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. 218 с.
Процик І. Аналітична деривація в українській фізичній термінології. Вісник Нац. Ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2000. № 402. С. 65–70.
Cabré Castellví M. T. Terminology: Theory, methods and applications. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1999. 248 p.
Cabré Castellví T., Lorente Casafont M. Panorama teòric de la terminologia actual. Terminàlia, 2021, Núm. 24, p. 57–63. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://raco.cat/index.php/Terminalia/article/view/397373
Lerat P. La combinatoire des termes. Exemple : nectar de fruits. HERMES – Journal of Language and Communication in Business, 22(42), p. 211–232. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://doi.org/10.7146/hjlcb.v22i42.96853
L'Homme M.-Cl. Lexical semantics for terminology. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2020. 285 р.