Анотація
Концепт PANDEMIC швидко розвинувся за останні три роки та активно вивчається на вербальному та паравербальному рівні лінгвістами різних країн. Сутність концепту як ментального утворення суттєво змінилася за період пандемії коронавірусу SARS-2019, яка вплинула на різні сторони життя людства, що призвело до змін у лінгвістичному складі мов на лексичному, граматичному та інших мовних рівнях. Особливо помітним цей вплив є в англійській мові, яка слугувала джерелом лексичного наповнення інших мов одиницями, що пов'язані з темою розповсюдження коронавірусної інфекції. Дослідження концепту PANDEMIC вимагає різнобічних підходів та використання комплексної методики. Досліджуваний концепт відноситься до категорії універсальних, проте в різних лінгвокультурах існують певні особливості його сприйняття. Структуру концепту розроблено за допомогою визначенням його ядерного й периферійного шарів на основі проведеного лексикографічного аналізу, а також асоціативного та ідентифікаційного експериментів. Ядро концепту вміщує найтиповіші та найуживаніші складники, які відносяться до бази концепту, периферія утворюється більш узагальненими, абстрактними та неочевидними компонентами, які утворюють інтерпретаційне поле концепту та залежать від мовної культури, а також від індивідуальних ментальних інтерпретацій окремої людини. Центральне місце у структурі концепту належить основному поняттю, яке називають ядром цього концепту, а специфічні національні, культурні та особистісні поняття винесено на периферію. Структура концепту є сукупністю поняттєвого, образного й оцінного компонентів, між якими існує взаємозв'язок та взаємозалежність. Такі експериментальні методи дослідження концептів, як асоціативний та ідентифікаційний експерименти, дозволяють отримати специфічну інформацію індивідуального, емоційного та оцінного характеру, виявляють його найбільш вагомі складові. Поняттєвий компонент враховує основні семантичні елементи концепту, а образно-оцінний – його ціннісно-смислові параметри. В основі формування концепту знаходяться його асоціативні зв'язки та особливості культурно-історичного формування лінгвокультури. Виявлені при зіставленні мовних одиниць відмінності інтерпретуються як когнітивні відмінності вираженими ними концептами в різних національних концептосферах і формулюються на основі конкретних мовних когнітивних ознак у конкретній картині світу. Залучення даних словників дає змогу виокремити ядро і периферію для лексичного опису позначеного концепту на всіх рівнях: від слів і стійких описів до фразеологізмів. Під час дослідження концепту доцільною є розробка моделі його лексико-семантичного поля. Семантичне поле можна визначити як сукупність мовних одиниць, пов'язаних спільністю змісту, що відображають схожість явищ. У результаті проведеного аналізу концепту PANDEMIC когнітивні ознаки було класифіковано за частотністю згадування їх в асоціативних есе, а також ідентифікацією експертами під час проведення експерименту. Найбільш значущими ознаками концепту PANDEMIC визначені ті, що пов'язані зі шкодою для здоров'я, лікуванням, ізоляцією та вакцинацією, найменш значущою – позитивний економічний ефект.
Посилання
Бахрушин В. Є. Методи аналізу даних. Класичний приватний університет. Запоріжжя : КПУ, 2011. 268 с.
Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики (монографія). Львів : ПАІС, 2010. 336 с.
Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту. Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. Культура народів Причорномор'я. С. 49–57. Харків : ХДПУ, 2012.
Загнітко А. П. Класифікаційні типології концептів. Лінгвістичні студії : зб. наукових праць. Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. Донецьк : ДонНУ, 2010. Вип. 21. С. 12–21.
Лисиченко, Л. А. Лексико-семантичний вимір мовної картини світу. Харків: Основа, 2009. 191 с.
Макарук Л. Л. Мультимодальність сучасного англомовного масмедійного комунікативного простору. Луцьк: Вежа-Друк, 2018. 424 с.
Огуй О. Д. Мовна картина світу: проблема організації складників. Мовознавство. No 4. 2013. С. 15–26.
Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя: Прем'єр, 2008. 332 с.
Радзієвська Т. В. Дискурсивні простори: історико-лінгвістичний вимір (монографія). Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2018. – 323 с.
Селіванова О. О. Основи теорії мовної комунікації. Черкаси: Видавництво Чабаненко Ю.А., 2011. 350 с.
Шевченко І. С. Концепти комунікативної поведінки та дискурс. В Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов (76), 15–20, 2013.
Evans, V. (2009). How words mean: lexical concepts, cognitive models, and meaning-construction. Oxford : Oxford University Press.
Gallese V., & Lakoff, G. (2005). The Brain's Concept: The Role of the Sensory-Motor System in Conceptual Knowledge. Cognitive Neuropsychology, 22(3/4), 455-479. https://doi.org/10.1080/02643290442000310
Hartley, J. (2020). Communication, cultural and media studies: the key concepts. Routledge.
Shkvorchenko, N., Hromovenko, V., &Sharapanovska, Y. (2021). The concept of "pandemic" in modern Englishlanguage political discourse. Amazonia Investiga, 10(46), 225 – 233. https://doi.org/10.34069/AI/2021.46.10.23.