БІБЛІЙНИЙ КОД ДРАМАТИЧНОЇ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «НА ПОЛІ КРОВІ»
PDF

Ключові слова

Леся Українка, драматична поема, Біблія, Юда, добро, зло Lesya Ukrainka, dramatic poem, Bible, Judas, good, evil

Як цитувати

ЖВАНІЯ, Л. В. (2024). БІБЛІЙНИЙ КОД ДРАМАТИЧНОЇ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «НА ПОЛІ КРОВІ». АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 11-17. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.1.2

Анотація

Стаття є спробою прочитати драматичну поему Лесі Українки «На полі крові» у біблійному контексті. Ведучи мову про біблійний код твору маємо на увазі спробу осягнути особливості авторської інтерпретації Євангельського сюжету. Мета розвідки – відшукати ті сенси, які відкриваються у співвідношенні драми з її першоджерелом – Біблією. Євангельська історія про Іудину зраду стала для письменниці тією універсальною онтологічною матрицею, у форматі якої вона створює свою апокрифічну версію традиційного сюжету, у центрі якої не Христос, а зрадник. Створена авторкою художня модель, зберігаючи свою універсальність, ускладнюється актуальними ціннісними й філософськими значеннями. На нашу думку, свідчення Луки й Івана про входження у Юду сатани, а також підкреслений Євангелістом нічний час скоєння зради слугували для авторки драматичної поеми «На полі крові» важливими чинниками, на яких базується основна концепція її авторського апокрифу. Вважаємо, що найпереконливішим свідченням того, що душа Юди знаходиться під владою диявола слугує прагнення зрадника спотворити, знецінити й спрофанувати основи Євангельської проповіді Христа, блюзнірська наруга над постаттю Сина Божого, профанація Таїнства Євхаристії. У драматичній поемі «На полі крові» Леся Українка здійснює дослідження природи зла. Сатана, як персоніфіковане зло, що увійшов в Юду, постає не рівним супротивником Бога, а лише його нікчемною пародією. Він викривлює Євангеліє, оскільки, на відміну від Бога, йому недоступна сила творення. Леся Українка демонструє, що зло є не абсолютним, на відміну від Бога – абсолюту добра, а банальним і жалюгідним. Тому Юда у творі й не розкаюється. Адже покута – то переміна свідомості, а він, у відповідності до набутої диявольської сутності, виявляється до цього не здатним.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.1.2
PDF

Посилання

Агеєва В. П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: Монографія. К.: Либідь, 2001. 264 с.

Антофійчук В. І. Образ Іуди Іскаріота в українській літературі, Чернівці: Рута, 1999, 104 с.

Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українкию. Слово і час. 1991. № 3. С.33-36.

Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. К.: Факт, 2007, 640 с.

Моклиця М. В. Естетика Лесі Українки (контекст європейського модернізму): монографія. Луцьк. 2011, 241 с.

Ненадкевич Є. На полі крови. Зібр. тв.: У 12 т., К. Х.: Книгоспілка, 1929. Т. 8., С. 7–23.

Українка Леся. Повне академічне зібрання творів у 14 томах. 2021.Т. 3. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки.

Романов С. Драматична поема Лесі Українки “На полі крові” як християнська екзегеза і авторський апокриф. Слово і Час. 2011. № 4, С. 7-19.

Фрай Н. Великий код: Біблія і література. Львів: Літопис, 2010, 362 с.