ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ОГЛЯД КРАЩОГО ДОСВІДУ УНІВЕРСИТЕТІВ США
PDF (English)

Ключові слова

ефективність досліджень
результативність досліджень
університети США
інновації
співпраця
технології
фінансування
міждисциплінарні дослідження research efficiency
research effectiveness
U.S. universities
innovation
collaboration
technology
funding
interdisciplinary research

Як цитувати

ШИХНЕНКО, К. І. (2024). ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ОГЛЯД КРАЩОГО ДОСВІДУ УНІВЕРСИТЕТІВ США. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (2), 92-102. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.13

Анотація

Метою дослідження є вивчення найкращих практик, що застосовуються американськими університетами для підвищення ефективності та результативності досліджень, та з’ясування їх адаптаційного потенціалу для закладів вищої освіти України. Обрано методологію систематичного огляду, що включає структурований процес пошуку джерел на основі ключових слів. Для відбору літератури було розроблено критерії. Для синтезу даних були використані якісні методи. Отримані результати висвітлюють ключові фактори, що сприяють ефективності та результативності наукової роботи в університетах США. З’ясовано, що міждисциплінарна колаборація є вирішальним елементом, а діяльність, що сприяє інтеграції знань і взаємодії між різними зацікавленими сторонами, демонструє значний потенціал для адаптації в університетському середовищі. Фінансування досліджень та правові аспекти визначено важливими чинниками впливу на ефективність дослідницької діяльності. Розуміння впливу змін у джерелах фінансування, дотримання федеральних норм та забезпечення прозорості у використанні коштів є вирішальними для посилення результативності наукових досліджень. Стратегії, пов’язані з фінансуванням досліджень і правовими аспектами, продемонстрували помірний потенціал для адаптації. Інструменти управління знаннями та їх використання для створення, візуалізації та пошуку знань визнано корисним для дослідницьких процесів і результатів, оскільки вони допомагають виробленню ефективних стратегій управління знаннями у закладах вищої освіти. Ці практики продемонстрували помірний рівень адаптації в університетський контекст. Співпрацю між університетами, промисловістю та державними установами відзначено критично важливою умовою для стимулювання інновацій та створення знань. Стратегії, що сприяють взаємодії між університетами, промисловістю та урядом, заохочують підприємництво та підтримують інноваційні екосистеми, продемонстрували високий рівень потенціалу для адаптації. Роль адміністраторів наукових досліджень у підтримці дослідників та управлінні дослідницькими проєктами була визнана вирішальною. Проведення професійних тренінгів, підвищення обізнаності та надання можливостей безперервного навчання для адміністраторів наукових досліджень визначено як стратегії з високим потенціалом для адаптації, оскільки вони сприяють ефективності результатів університетських досліджень.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.13
PDF (English)

Посилання

Al-Ma’amari, A. A., & Al-Ghuwairi, A. H. (2022). The role of universities in developing and protecting intellectual property rights legislation. International Journal of Innovation, Creativity and Change, 16, (1), 552-570. Retrieved from: https://www.ijicc.net/images/Vol_16/Iss1/16145_Maamari_2022_E1_R.pdf

Boswell, C., & Smith, K. (2017). Rethinking policy ‘impact’: four models of research-policy relations. Palgrave Communications, 3(44), 1-10. https://doi.org/10.1057/s41599-017-0042-z

Clark, S. G., & Wallace, R. L. (2015). Integration and interdisciplinarity: concepts, frameworks, and education. Policy Sciences, 48, 233–255. https://doi.org/10.1007/s11077-015-9210-4

Dei, De-G. J., & van der Walt, T. B. (2020). Knowledge management practices in universities: The role of communities of practice. Social Sciences & Humanities Open, 2(1), Article 100025. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2020.100025

Etzkowitz, H. (2003). Innovation in innovation: The triple helix of university-industry-government relations. Social Science Information, 42(3), 293–337. https://doi.org/10.1177/053901840304230026. Foltz, J. D., Barham, B. L., Chavas, J.-P., & Kim, K. (2012). Efficiency and technological change at US research universities. Journal of Productivity Analysis, 37(2), 171–186. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/43549651

Goetze, T. S. (2019). The concept of a university: Theory, practice, and society, Danish Yearbook of Philosophy, 52(1), 61–81. https://doi.org/10.1163/24689300-05201001

Gorman, L. (2021). Explaining the historical rise of US research universities. National Bureau of Scientific Research. Retrieved from: https://www.nber.org/digest/202105/explaining-historical-rise-us-research-universities

Harris, L. A., & Gallo, M. E. (2021). Federally funded academic research requirements: Background and issues in brief. Congressional Research Service. https://sgp.fas.org/crs/misc/R44774.pdf

Heaton, S., Siegel, D. S., & Teece, D. J. (2019). Universities and innovation ecosystems: a dynamic capabilities perspective. Industrial and Corporate Change, 28(4), 921–939. https://doi.org/10.1093/icc/dtz038

Hinrichs-Krapels, S., & Grant, J. (2016). Exploring the effectiveness, efficiency and equity (3e’s) of research and research impact assessment. Palgrave Communications, 2, Article 16090. https://doi.org/10.1057/palcomms.2016.90

Huang, Y. (2021). Technology innovation and sustainability: challenges and research needs. Clean Technologies and Environmental Policy, 23, 1663–1664 https://doi.org/10.1007/s10098-021-02152-6