Анотація
Наукова стаття покликана визначити у сучасному світі, який стає все більш цифровим, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) відіграють ключову роль як рушійні сили, здатні сприяти нарощуванню потенціалу країн у досягненні цілей у сфері сталого розвитку. Однією з основних перешкод для його ширшого поширення є відсутність навичок, необхідних для використання цифрових продуктів, послуг та контенту, особливо серед населення бідних країн та маргінальних груп. Наша залежність від цифрових мереж під час пандемії та відповідне стрімке зростання виробництва та надання широкого спектру нових цифрових товарів та послуг підкреслюють виняткову важливість швидкого покращення доступу до навчання цифрових навичок. Для того щоб користуватися наданими ІКТ численними можливостями і при цьому мати справу з економікою, що характеризується високим ступенем цифровізації, необхідно мати різні види цифрових навичок. У нашій статті розглядається методика роботи в галузі систем цифрових навичок та відповідних інструментів оцінки цифрових навичок та обговорюються переваги та недоліки кожного інструменту, що застосовується в рамках оцінки на національному рівні. У рамках розгляду різних систем оцінок обговорюється питання про включення в оцінку цифрових навичок тих видів та рівнів цифрових навичок. Види оцінки цифрових навичок поділяються на три категорії, а саме на самооцінку, оцінку на основі знань та оцінку на основі результатів; також обговорюються функція та мета кожного з цих видів оцінки. Крім того, у статті міститься огляд оцінок цифрових навичок на національному рівні, розглядаються переваги та недоліки національних систем оцінки та наводяться приклади країн, в яких проводилася оцінка цифрових навичок. Нарешті, розглядаються різні методи, які можуть допомогти країнам в оцінці їх поточних потреб у цифрових навичках та визначенні нинішніх невідповідностей у навичках. У наступних розділах ця інформація буде основою для формування розуміння майбутніх потреб країни у цифрових навичках. Змінний технологічний ландшафт, включаючи навчання з використанням ІКТ, цифровізацію засобів комунікації та масової інформації, автоматизацію будинку та робочого місця, розширення співпраці за допомогою соціальних мереж та нарощування потенціалу в галузі обробки даних, вимагає бази навичок, що постійно розвивається.
Посилання
Бігунова С. А., Фрідріх А. В., Ніколайчук Г. І. Inquiry as a Key to Deeper Learning // Інноватика у вихованні : зб. наук. пр. Вип. 11. Том 2 / упоряд. О. Б. Петренко; ред. кол.: Н. М. Коляда, Н. Б. Грицай, Т. С. Ціпан та ін. Рівне : РДГУ, 2020. С. 195–202.
Денисов Д. В. От цифровой грамотности к цифровой компетентности // Педагогические и социологические аспекты образования : материалы Междунар. науч.-практ. конф. (Чебоксары, 25 апр. 2018 г.) / редкол.: Л. А. Абрамова и др. – Чебоксары : ИД «Среда», 2018. С. 38–41.
Кіщенко Н. Д. Цимбал Ю. О. Англійський педагогічний дискурс: класифікація методичних термінів // Освітній простір України : зб. наук. пр. / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, державний вищий навчальний заклад. Ів.-Франківськ : Вип. 14, 2018. С. 178–183.
Плотникова Е. А. Образование: теория, методология, практика : монография / Е. А. Плотникова, Т. А. Золотова, Н. И. Ефимова и др. – Чебоксары : ИД «Среда», 2019. 160 с.