Анотація
У статті основна увага зосереджена на провідних жіночих персонажах у романах українського письменника із Румунії Василя Костянтиновича Клима «Гора» та «Відсвіти полум’я». Зокрема, вказано на застосований автором прийом розкриття їх психоформальних виявів через андрогінну форму мислення. У зв’язку із цим образи героїнь митець специфікує через деталізацію їхньої потенційної діяльнісності, інтелектуального осягнення світу, звільнення від консервативних суспільних рамок, що формує типаж жінок нового типу. Вони поєднують у собі риси двох статей, що дозволяє їм виражати високу адаптивність до різних життєвих проблем і неординарно підходити до їх правильного вирішення. Жіночі персонажі досить сильно впливають на чоловічі, які є яскраво вираженими репрезентантами маскулінного світобачення, і розкривають ці властивості найчастіше під час контактування із неприкритою діяльнісністю жінок андрогінного типу. Оскільки протагоністки одночасно поєднують дихотомічні поняття гострого розуму та глибокої емоційності, Василь Клим «офілософлює» їхні образи як такі, що живуть у патріархальному суспільстві й володіють не менш міцними характерами. Однозначно, вони не завжди вміли справлятися зі своєю андрогінністю і без суттєвих психологічних потрясінь направляти власну діяльнісність у правильне русло. Вони характеризуються високою адаптивністю до різних ситуацій, що забезпечується поглибленим аналітичним мисленням відносно стереотипних соціально-поведінкових виявів. Хоч на перший погляд вони виглядають дуже різними, проте основоположні риси їхнього опису дозволяє класифікувати за трьома групами: жінка-жертва, жінка-правдошукачка та жінка гармонійна. До першої групи належать образи, які обрали для себе роль жертви, відмовляються розуміти патріархальний світ, інтелектуально вміють випереджати події в чоловічому світі, не протидіють стереотипному устрою. Друга група характеризується жінками, які не розділяють гендерні позиції, випереджають ментально свій час, виражають свою максимальну діяльнісність та професіоналізм. До останнього типу належать персонажі, які гармонійно поєднують високу андрогінність та інтелектуальність із сімейним добробутом у так званому камерному світі для двох.
Посилання
Бендас Т. В. Гендерна психология. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 406 с.
Бовуар С. Друга стать. Київ: Основи, 1994. 368 с.
Говорун Т. В. Гендерна психологія: навч. посібник. Київ : Академія, 2004. 308 с.
Зборовська Н. В. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. Київ : Академвидав, 2006. 498 c. URL : https://coollib.com/b/241951 (дата зверненя – 01.12.2021р.)
Кісь О. Українські жінки в горнилі модернізації. Харків : Видавництво КСД. 2017. 304 с.
Павличко С. Теорія літератури. Київ : Основи, 2002. 679 с.
Павличко С. Фемінізм. Київ : Основи, 2002. 322 с.
Філоненко С. О. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХ століття: монографія. Київ ; Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект Поліграф». 2006. 156 с.
Калька Н.М., Гриців Н.С. Історичний аспект дослідження андрогінності як моделі гендерного континууму. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2013. Випуск 2. С. 33–41.
Клим В. К. Відсвіти полум’я : роман. Бухарест : Мустанг, 2004. 313 с.
Клим В. К. Гора : роман. Бухарест : Критеріон, 1978. 149 с.
Cullers Jonathan. On Deconstruction . Theory and Criticism after Structuralism. Cornell.1982. P. 58.
Vira Ageyeva, Tamara Martsenyuk, eds. Insha optyka: Genderni vyklyky suchasnosti. Kyiv: Smoloskyp, 2019.