СУГЕСТИВНІСТЬ У ПЕРФОРМАТИВНИХ СТРАТЕГІЯХ НА ЕТАПІ ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена проблемі функціонування медичного дискурсу. На матеріалі сучасного українського медич- ного дискурсу розглянуто семантико-прагматичні особливості перформативних висловлювань за допомогою комунікативних типів питальних речень як основного засобу реалізації лікарем перформативної стратегії на етапі об’єктивного обстеження, а також наведено аналіз висловлювань лікаря шляхом використання ним широкого спектра питальних речень у контексті відповідних мовленнєвих ситуацій у структурі медичного дискурсу. Встановлено прагматичні умови вживання перформативної стратегії на усіх етапах об’єктивного обстеження пацієнтів.
Одним із чинників, що формують медичний дискурс, є сугестивність, оскільки інформація, що передається лікарем, впливає на пацієнта, його почуття і розум, змінює його внутрішній світ, регулює поведінку. Пацієнт сприймає таку інформацію як апріорну даність, бо вона надходить від авторитетної особи (лікаря).
Метою нашої статті є проаналізувати, яким чином сугестивність медичного дискурсу реалізується у перформативних стратегіях через вербальні установки, сформульовані лікарем у вигляді «директив», виражених як команда, порада, рекомендація, інструкція, заборона, і невербальні (відкриті пози, жести, мімічні реакції, міжособистісна дистанція, погляд, уважне слухання відповідей пацієнта) у спілкуванні. Сугестивність у медичному дискурсі виявляється в єдності з раціонально-логічним спілкуванням. Під впливом стресу або захворювання сугестабельність пацієнта посилюється. Таким чином, навіювання максималізується, якщо воно відповідає потребам та інтересам адресата і якщо джерелом інформації виступає людина, що володіє високим авторитетом і користується безумовною довірою.