ІДЕНТИЧНІСТЬ «НОВОГО АДАМА» У РОМАНІ ЛЕСЛІ МАРМОН СІЛКО «САДИ В ДЮНАХ»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню своєрідності завойовницького месіанства, яка є основою антропоморфічного націоналізму літературного процесу ХІХ – першої половини ХХ сторіччя, що сприяло узурпації американської ідентичності образами християнізованого білого чоловіка на матеріалі роману сучасної корінної письменниці Леслі Мармон Сілко «Сади в дюнах» та одного з її головних героїв Едварда Палмера. Проаналізовано огляд ідей науковців щодо тенденцій інтерпретування сучасних літературних творів авторів індіанського походження. Зазначено, що чисельні літературознавці звертають увагу на космополітизм як на корисну концепцію для розширення та розробки галузей постколоніальних досліджень, досліджень у межах географічних та літературних кордонів і, мабуть, найбільш провокаційно, досліджень індіанців і корінних народів Північної Америки. Висвітлено наявність анти-американських тем, що загострюють увагу читача проти європейської просвітницької конфігурації расових тіл і хвороб. Зроблено спробу з’ясувати розуміння справжніх цінностей представниками європейського та північноамериканського імперіалізму та корінних американців. Аналіз наведених текстових прикладів доводить наявність особливого акценту, що робиться на питаннях, пов’язаних із ідентичністю, культурою та суспільством у контексті збільшення транснаціональної мобільності, технологічного прогресу та глобалізації. У статті зазначено, що колоніальні загарбники наділили чужий та екологічно відмінний ландшафт Америки тропічністю, аби якомога ближче перетворити її на тропічний Едем, якого вони так прагнули, відправляючись на новий континент, натомість ставши тропічним пеклом, яке було створено завдяки колоніальному контакту, епідеміям, договорам, виселенню, примусовому переселенню та вигнанню корінних американців із їхніх суверенних земель.