ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ МОВИ У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПАРАДИГМІ
PDF

Ключові слова

мовне походження, теоретична концепція, людська діяльність, симпрактичні фактори, звуконаслідування, синестезія, диференційний аналіз lingual genesis, theoretical concept, human activity, simpractical factors, sound imitation, synesthesia, differential analysis

Як цитувати

ЛАВРИНЕНКО, О. Л., БОВДА, О. Я., & ДУБЧУК, М. Я. (2022). ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ МОВИ У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПАРАДИГМІ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (4), 118-126. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.19

Анотація

Робота являє собою комбіноване дослідження теорій походження мови. У теоретичній частині статті пропонується історичний огляд філософських мовних концепцій та теоретичний аналіз класичних і сучасних актуальних теорій походження мови, таких як: концепція «реалізму – номіналізму» Платона; сенсуалістичні та раціоналіс- тичні погляди на генезу мови філософів епохи Відродження; мовні концепції філософів – представників другого покоління герменевтики на чолі з М. Гайдегером; погляди на природу мови науковців, що представляли другу когнітивну революцію, на чолі з Р. Харре; еволюційно-діяльнісна концепція виникнення мови, розроблена такими науковціями, як Л.С. Виготський, О.М. Леонтьев, О.Р. Лурія; звуконаслідувальна теорія походження мови, вперше представлена Сюзан Блекмор. Окреслено сильні та слабкі сторони кожної із перерахованих вище теорій.
У практичній частині роботи авторами проведено експериментально-емпіричне дослідження явища синестезії як однієї із рушійних сил розвитку мови в історіогенезі відповідно до звуконаслідувальної теорії походження мови. Представлено фізіологічну природу явища синестезії та етимологічне походження самого терміна. Експериментально перевірено факт наявності синестезії в літерному матеріалі української мови. Досліджено ступінь та характер впливу згаданого явища на розвиток здібностей до вивчення рідної мови та іноземної мови у досліджуваних.
Встановлено, що синестезія є об’єктивною реалією, яка активно проявляється в тому числі і у носіїв української мови. Носії української мови під час номінування нових об’єктів теж показали тенденцію до використання літер, які зіставляються з деякими фізичними властивостями цих об’єктів. Водночас згадане явище позитивно впливає на засвоєння індивідуумом іноземної мови і майже не впливає на знання рідної мови.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.19
PDF

Посилання

Ананьев Б.Г. Проблемы развития психики: Вибрані наукові праці. Т. 1. Москва : Педагогика, 1980. 321 с.

Балашов Л.Е. Практическая философия : Навчальний посібник. Москва : «М3-Пресс», 2001. 320 с.

Выготский Л.С. Собрание сочинений: Вибрані наукові праці Т. 2. Москва : Педагогика, 1982. 442 с.

Гайдеггер М. Время и бытие: Монографія. Москва: «Республика», 1993. 447с.

Гоббс Т. Левіафан або суть, будова і повноваження держави : Монографія. Київ : «Дух і л-ра», 2000. 273 с.

Жинкин Н.И. О переходах во внутренней речи. Періодичне видання «Вопросы психологии». 2007. № 3. С. 35–47.

Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Психолінгвістична діагностика: Навчальний посібник. Луцьк : РВВ «Вежа», 2008. 188 с.

Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации: Навчальний посібник. Москва : «Гнозис», 2001. 270 с.

Крылов А.А., Маничев С.А. Практикум по общей, експериментальной и прикладной психологии: Збірник медотик для психологічної діагностики. СПб: Изд-во «Питер», 2002. 560 с.

Лавриненко О.Л. Феномен мовної особистості в сучасному світі: Монографія. Луцьк: «Вежа Друк», 2019. 191 с.

Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: Навчальний посібник. Москва: «Смысл», 2007. 312с.

Леонтьев А.Н. Возникновение и первоначальное развитие языка: Монографія. Москва: Изд-во АН СССР, 1973. 176 с.

Лурия А.Р. Язык и сознание: Навчальний посібник. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1979. 173 с.

Ушакова Т.М. Психолингвистика: Збірник методик дослідження особистості. Москва: «ПЕРСЕ», 2008. 416 с.

Харре Р. Вторая когнитивная революция Психологический журнал. 1996. № 2. С. 3–15.