МОВНОСВІТОГЛЯДНА СПЕЦИФІКА СИСТЕМИ ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ У ПОЕЗІЇ СЕРГІЯ ЖАДАНА

Анотація

Останнім часом дослідники поетичного тексту зосереджують увагу на мовних засобах, які експлікують об’єктивну картину світу автора. Кожний поет вкладає в мовні формули особливості свого світосприйняття. Він не лише фотографує, інтерпретує світ засобами мовної символіки, а й створює власний ментальний портрет довкілля. Мовотворчість українського письменника Сергія Жадана вирізняється на тлі сучасного літературного процесу авторською майстерністю у створенні високохудожніх мовних засобів, широким семантичним навантаженням мовної картини світу та глибиною філософського розуміння концептуального навантаження поетичної системи мовотворення. Для мовотворчості С. Жадана характерне глибоке осмислення дійсності та неповторна репрезентація внутрішніх почуттів як рефлексій на зовнішній світ засобом індивідуальних, власне авторських художніх мовних засобів поетичного тексту. Словесний знак у поетичному тексті письменника постає сентенцією взаємодії реального та ірреального у свідомості митця. Особливості художнього моделювання картини світу у творчому доробку С. Жадана особливо проявляються в специфіці семантичного наповнення індивідуально-авторських мовних засобів: епітетів, які постають характерною ознакою естетизації поетичної мови автора та мають складну логіко-семантичну основу; порівнянь, що ґрунтуються на зіставленні понять, паралелізмі уявлень, асоціативних зв’язках; метафор, що в поезії художника слова реалізують найбільшу продуктивність формування вторинних номінацій у процесі моделювання мовної картини світу та відтворюють найтонші та найрізноманітніші відтінки людської психіки. Для концептуальної картини світу автора нетрадиційною є інтерпретація концепту свобода. Свобода у творчості С. Жадана набуває характеру відповідальності людини за свою долю, долю інших людей і людства в цілому.