КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ: ПРОБЛЕМИ УСПІШНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В КОГНІТИВНОМУ ТА ПРАГМАТИЧНОМУ РАКУРСІ

Анотація

Пропонована стаття присвячена дослідженню комунікативних стратегій і тактик у сучасному дискурсі, та проблемам когнітивного сприйняття й прагматичного впливу у процесі вивчення дисципліни у вищій школі. Наукова розвідка побудована у прагмалінгвістичному руслі, іншими словами, в руслі розгляду функціонування мовних знаків у мовленнєвій комунікації у взаємозв'язку з інтерактивністю її суб'єктів, їх особливостями, спрямованістю психічної активності, реакціями, ситуацією спілкування. Зокрема, досліджується прагматичний вплив контексту, побудований на завоюванні довіри адресата та поляризації навколишньої дійсності в маніпулятивних цілях та створенні ідеологічно вивіреної, на користь певних осіб чи організацій, картини світу у свідомості одержувача інформації, як окремого індивідуума, так і соціуму. Попри досить велику кількість наукових дослідження присвячених комунікативним стратегіям і тактикам та проблемам дискурсу, ще не було здійснено аналізу того, як в процесі вивчення комунікативних стратегій і тактик як дисципліни у вищій школі студенти сприймають окремі стратегії і тактики у когнітивному плані, і як оцінюють можливості і ситуації їх використання у прагматичному плані. Зокрема, робиться акцент на тому, що при аналізі ілюстративного контексту необхідно враховувати фонові знання молодих людей в світлі надзвичайно динамічних в останній час змін у суспільстві і світі, переоцінки реалій дійсності, і, як наслідок, «випадання» із обсягу культурного фону певних знань, або ж ефемерного чи хибного розуміння деяких речей (понять, дій, ситуацій, станів і т. д.). В цьому контексті зазначається, що наведення як ілюстративного матеріалу текстів 5-ти, а тим більш, 10-ти літньої давності викликає у молодих людей певні труднощі, через те, що мовні засоби, застосовані для реалізації визначеної стратегії чи тактики, спираються на реалії чи оцінки, які для студенту не несуть ніякого додаткового семантичного навантаження. Також у статті здійснено спробу ілюстративної демонстрації лінгвокультурних засобів комунікації, які відображають константи національної свідомості, та використовувані для досягнення перлокутивного ефекту у сучасному дискурсі.