Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті йдеться про методологічні засади сучасного дискурсу літературної компаративістики. Зазначається, що в рамках компаративної методології поєднуються два протилежні підходи: пошук універсалій, які встановлюють єдність різних літератур, та виявлення їхньої національної ідентичності. Здійснено аналіз генези методологічних засад Р. Декарта («Principia philosophiae»), К.-Г. Юнга (теорія архетипів), М. Фуко (зв’язок слів і речей), Д. Дюришина (внутрішні і зовнішні контактні зв’язки), М. Бахтіна (ідея діалогічності). Розглянуто спільні методи компаративістики, незалежно від специфіки наукового напрямку: порівняльно типологічний, порівняльно-історичний та індивідуалізуючий. Обгрунтовується принципове значення категорії інтертекстуальності для методики компаративістських досліджень. Зауважується, що в сучасному компаративному дискурсі актуалізовано термін «культурний трансфер», як новий підхід до вивчення літературних і культурних взаємин, а така форма трансферу як переклади іноземної літератури сьогодні активно досліджується. Значну увагу в статті зосереджено на питанні імагологічного методу, оскільки зростає перспектива та актуальність вітчизняних та зарубіжних наукових розвідок у сфері імагології – пізнання ментального образу (іміджу) народу іншою національною свідомостю. Досліджується художній переклад як один з найважливіших напрямів літературної компаративістики. Зазначається, що його осмислення в новому літературному дискурсі трансформує дослідницьку стратегію та методологію: не лише зрозуміти перекладений твір на рівні його загальних і типологічних характеристик, але, що найважливіше, зрозуміти у його «сутнісних сенсах» крізь рецепцію та інтерпретацію.
Посилання
Барабаш Ю. «Давидові псалми» Тараса Шевченка як поетичний «текст» (спроба структурно-семантичного підходу). Слово і час. 2016. № 2(662). 128 с.
Декарт Р. Міркування про метод. Київ : «Тандем», 2001. 268 с.
Дизерінк Х. Імагологія та питання етнічної ідентичності. Літературна компаративістика. Вип. ІV : Імагологічний аспект сучасної компаративістики: стратегії та парадигми. Ч. ІІ. Київ : ВД Стилос, 2011. С. 382–395.
Коптілов В. В. Першотвір і переклад. Роздуми і спостереження. К. : Дніпро, 1972. 215 с.
Лановик З. Художній переклад як проблема компаративістики. Літературознавча компаративістика : навчальний посібник. Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. С. 251–267.
Пупурс І. Імагологічний метод. Методології сучасної літературної компаративістики. Збірка наукових праць відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / ред. Сиваченко Г. М. К. : 2020. С. 59–107.
Сиваченко Г. Культурний трансфер – нова методологія компаративістики. Методології сучасної літературної компаративістики : збірка наукових праць відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Сиваченко Г. М. К. : 2020. С. 391–408.
Юнг К.-Г. Архетипи і колективне несвідоме. К. : Астролябія, 2023. 588 с.
Ďurišin Dionýz. Theory of Literary Comparatistics. Trans. Jessie Kocmanová. Bratislava: Slovak Academy of Sciences, 1984.
Franco B. La littérature comparée: Histoire, domaines, méthodes. Paris : Armand Colin, 2016. 391 p.
Gerard Genette. Figures III dirige la collection «Poétique» aux Éditions du Seuil. Paris : 1979. 298 p.
Hermans Th. The Manipulation of Literature: Studies in Literary Translation. L.; Sydney : Croom Helm, 1985. 249 p.
Leerssen J. Imagology. The сultural construction and literary representation of national characters. A critical survey. Amsterdam, 2007.
Leerssen J. Imagology: On using ethnicity to make sense of the world. Iberical, Revue d’études ibériques et ibéro-américaines. 2016. № 10. P. 13–31.