АНАЛІЗ ПІДХОДІВ УКРАЇНСЬКИХ ТА БАЛТІЙСЬКИХ НАУКОВЦІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇХ РОЛІ В РОЗБУДОВІ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
PDF

Ключові слова

вища освіта
заклад вищої освіти
країни Балтії
освітній простір
Україна Baltic countries
educational space
higher education
higher education institution
Ukraine

Як цитувати

ВІРОТЧЕНКО, С. А. (2024). АНАЛІЗ ПІДХОДІВ УКРАЇНСЬКИХ ТА БАЛТІЙСЬКИХ НАУКОВЦІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇХ РОЛІ В РОЗБУДОВІ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (2), 59-64. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.9

Анотація

Стаття розглядає поняття «заклад вищої освіти» в контексті освітнього простору України та країн Балтії шляхом аналізу нормативно-правових документів, довідкової літератури та науково-педагогічних джерел. Українські заклади вищої освіти розглядаються як інституції, що мають правовий статус приватної або державної установи та функціонують на підставі виданої ліцензії на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти. Вони здійснюють наукову, науково-технічну, інноваційну та методичну діяльність, забезпечують організацію освітнього процесу та здобуття особами вищої освіти та післядипломної освіти. Автором статті проаналізовано погляди різних науковців і дослідників на організаційно-економічні засади інноваційного розвитку системи закладів вищої освіти в Україні. Визначено заклад вищої освіти як установу, що надає освітні послуги через бепосереднє спілкування зі здобувачами освіти. Також вказано на роль закладів вищої освіти у розвитку національної економіки, їхню важливість як суб’єктів господарської діяльності та центрів інновацій і наукових досліджень. У Литві, Латвії й Естонії заклади вищої освіти також розглядаються як навчально-наукові заклади, що готують фахівців і проводять наукові дослідження. Подібне уявлення про заклади вищої освіти підтримують як наукові дослідники, так і нормативні документи в цих країнах. Стаття порівнює розуміння та функціонування закладів вищої освіти в Україні та країнах Балтії, вказуючи на спільні риси та відмінності. Вона детально розглядає різні підходи до визначення закладів вищої освіти в цих країнах та їхню роль у суспільстві, економіці та науковій сфері. Виявлено, що всі чотири країни, Україна, Литва, Латвія й Естонія, визначають заклади вищої освіти як важливі елементи національної системи освіти й інновацій. Однак, вони можуть відрізнятися у способах реалізації цієї місії та ступенях участі в економічному та науковому розвитку країни.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.9
PDF

Посилання

Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 28.09.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8

Карзун І. Г. Організаційно-економічні засади інноваційного розвитку системи закладів вищої освіти в Україні : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03. Кіровогр. нац. техн. ун-т. Кропивницький, 2016. 20 с.

Музиченко А. С. Проблеми та перспективи державного регулювання ринку фахівців з вищою освітою. Вісник Чернівецького торговельного економічного інституту. Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2010. Вип. 4(40). Економічні науки. С. 171–177.

Прокопенко І. Ф., Мельникова О. В. Вища освіта як чинник економічного зростання України: сучасний стан та перспективи розвитку. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Економіка. Харків, 2017. Вип. 17. С. 5–14.

Дослідницькі університети: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні: монографія / А. Ф. Павленко, Л. Л. Антонюк, Н. В. Василькова, Д. О. Ільницький та ін.; за заг. ред. д. е. н., проф. А. Ф. Павленка та д. е.н., проф. Л. Л. Антонюк. К.: КНЕУ, 2014. 350 с.

Совгіра С. Характеристика освітнього середовища закладів вищої освіти в контексті середовищного підходу. Модернізація освітнього середовища: проблеми та перспективи: матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції, м. Умань, 16–17 лютого 2018 року. Folia Comeniana: Вісник Польсько-української науково-дослідницької лабораторії психодидактики імені Я. А. Коменського / гол. ред. Осадченко І. І. Умань :

ВПЦ «Візаві»., 2018. С. 33–36.

Augstākās izglītības sistēma latvijā. 2020. https://www.aika.lv/wp-content/uploads/2020/04/Augstakas-izglitibassistema-Latvija.pdf

Berlins A., Cunska Z., Hollers M. J., Japiņa G., Kinga R. M., Krūmiņš J., Žuete S. Starpdisciplinaritātesociālajās zinātnēs: vai tā sniedz atbildes uz mūsdienu izaicinājumiem augstākajā izglītībā un pētniecībā? 2012. URL:https://www.apgads.lu.lv/fileadmin/user_upload/lu_portal/apgads/PDF/Book_Starpdisciplinaritate_2012-gala.

pdf#page=35

Laisvoji Enciklopedija. URL: https://lt.wikipedia.org/wiki/Auk%C5%A1toji_mokykla

Lietuvos Respublikos aukštojo mokslo įstatymas. 2000. URL: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.97866

Martinaitis Z., Arregui-Pabollet E., Stanionyte L., Higher Education for Smart Specialisation in Lithuania, EUR30253 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2020, ISBN 978-92-76-19454-5 ; doi:10.2760/136769,JRC120527.

Rampāne I., Ranka, S. Brīvpieejas informācija augstākās izglītības pārmaiņu laikā. 2012. URL: https://dom.lndb.lv/data/obj/file/163875.pdf

Vikiteka. URL: https://www.wiki-data.lt-lt.nina.az/Auk%C5%A1toji_mokykla.html

Vikipeedia. Vaba entsüklopeedia. URL: https://et.wikipedia.org/wiki/K%C3%B5rgkool