ANALYSIS OF THE CONCEPTS OF “TUTOR” AND “TUTORING” IN DOMESTIC AND FOREIGN EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC SPACE
PDF (Українська)

Keywords

тьютор, тьюторинг, індивідуалізація, персоналізація, індивідуальна траєкторія розвитку особистості, індивідуальна програма розвитку особистості, індивідуальний план розвитку особистості tutor, tutoring, personalization, individual trajectory of personality development, individual program of personality development, individual plan of personality development

How to Cite

ШВЕЦЬ, Т. Е. (2022). ANALYSIS OF THE CONCEPTS OF “TUTOR” AND “TUTORING” IN DOMESTIC AND FOREIGN EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC SPACE. ACADEMIC STUDIES. SERIES “PEDAGOGY”, (2), 56-65. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.2.9

Abstract

The article, based on the studying, analysis and generalization of scientific and pedagogical domestic and foreign literature, clarifies and theoretically substantiates the basic concepts of tutoring methods. The author justifies the need to refer to such terms as “individualization” and “personalization”, because they are the basis of the concept of “tutoring” and need clarification due to their terminological inconsistency in the scientific and educational space. The author gives interpretations of the terms “tutor” and “tutoring” in the context of personalized learning and substantiates the differences between individualization and personalization. The article states that the term “tutor” in foreign sources is used in different meanings: as a teacher, mentor, tutor (private teacher), consultant, teacher’s assistant, educator. The author notes that a tutor can perform these roles according to the chosen model of tutoring in the school or outside it. However, the author notes the so-called “classical understanding” of the concept – tutor as a personal mentor, and justifies in the article the need for its use in the context of practical implementation in the activities of educational institutions in Ukraine. The analysis of the concept of “tutoring” in the article is made through the prism of personalization. The author substantiates the statement that the individual educational trajectory can be realized through an individual educational program of personal development as a more general and broad concept, which may include one or more individual plans for personal development. The article states that understanding the concepts of “tutor” and “tutoring” allows to organize the tutoring process in an educational institution, when students act from the position of an active subject in relation to their own self-development. The author argues that tutoring should also be considered in the context of education in view of its educational potential. The article also provides author’s interpretations of these concepts.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.2.9
PDF (Українська)

References

Алєксєєва С. В. Індивідуалізація навчання у закладах загальної освіти як педагогічна проблема. InterConf. 2021. № 42. С. 290–296. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.02.2021.026

Бойко А. М., Дем’яненко Н. М. Тьюторство як модель партнерських відносин викладач-студент. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія». 2018. № 1(7). С. 18–22.

Бойко А. М. Тьютор – якісно вища педагогічна позиція і новий простір духовно-моральної взаємодії. Педагогічні науки : збірник наукових праць. Полтава, 2011. С. 4–10.

Братанич О. Г. Персоналізація освітнього процесу у вищій школі як психолого-педагогічна проблема. URL: http://znp.udpu.edu.ua/article/view/188256 (дата звернення: 20.06.2022 р.).

Васильєва І. Г. Особливості діяльності викладача вищої школи в умовах персоналізації сучасної освіти. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2017. № 54–55. С. 373–379.

Володько В. М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-категоріальний аналіз. Педагогіка і психологія. 1997. № 4. С. 9–17.

Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 374 с.

Дем’яненко Н. М. Тьюторство як професія та інструмент індивідуального супроводу в освіті. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Історико-педагогічні студії : зб. наук. пр. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Вип. 11–12. С. 5–11.

Єремєєва В. М. Індивідуалізація як перспективний спосіб створення технологічних систем професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя. Професійна педагогічна освіта: системні дослідження : монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 210–230.

Закон України «Про освіту». Верховна Рада України. (2145-VIII від 05.09.2017). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 27.03.2022).

Кузьмін В. М. Використання тьюторингe для удосконалення системи управління якістю вищої освіти. Інтелект ХХІ. 2017. № 2. С. 247–252.

Лавриш Ю. Е. Індивідуалізація навчання іноземних мов студентів інженерних спеціальностей в умовах цифрового соціуму: дидактичний аспект : монографія. Київ : «Центр учбової літератури», 2020. 352 с.

Локарєва Г. В., Бажміна Е. А. Персоналізація в освіті: управління студентами власною траєкторією навчання засобами цифрових технологій. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. Том 86. № 6. С. 187–207.

Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи: ухвалено рішенням Колегії МОН України 20.10.2016 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf (дата звернення 21.05.2022).

Осадча К. П. Теоретичні та методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. Мелітополь, 2020. 705 с.

Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. Міністерство освіти і науки України. (24.06.2020)/ URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf (дата звернення: 28.06.2022).

Сбруєва А. А. Концептуальні засади персоналізації навчання в контексті британських освітніх реформ початку ХХІ ст. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2009. № 3. С. 58–67.

Толочко С. В. Теоретичні й методичні засади формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2019. 574 с.

Цюпак І. М. Тьюторство як ефективна умова забезпечення якості освіти. Цілі сталого розвитку третього тисячоліття: виклики для університетів наук про життя: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 23–25 травня 2018 року. м. Київ. 2018. С. 342–344.

Bałachowicz J., Rowicka A. Nowoczesny wychowawca – tutor, mentor, coach. Warszawa : Wydawnictwo WSP im J. Korczaka, 2013. 173 s.

Barrows H. S. The Tutorial Process. Springfield, IL: Southern Illinois University School of Medicine, 1988. P. 63.

Bray B., McClaskey K. Make Learning Personal. Thousand Oaks, CA: Corwin, 2015.

Bray M. The Challenge of Shadow Education: Private Tutoring and its Implications for Policy Makers in the European Union. Luxembourg: European Commission. 2011. 103 c.

Carrasco V., Lapeña C. La acción tutorial en la Universidad de Alicante. In Investigar el diseño curricular: redes de docencia en el Espacio Europeo de Educación Superior. Alicante: Universidade de Alicante, 2005. Vol. 2. P. 329−358.

Czayka-Chełmińska A. Tutoring. W poszukiwaniu metody kształcenialiderow. Stowarzyszenie. Szkoły Liderow. Warszawa, 2007. 59 s.

International Bureau of Education. URL: http://www.ibe.unesco.org/en/glossary-curriculum-terminology/t/tutoring (дата звернення: 29.06.2022).

Ghenghesh P. Personal Tutoring from the Perspective of Tutors and Tutees. Journal of Further and Higher Education. 2017. 42(4): 570–84. doi.org/10.1080/0309877X.2017.1301409

Gordon Edward E. The tutoring revolution: applying research for best practices, policy implications, and student achievement. Lanham Md : Rowman & Littlefield Education, 2006. 162 p.

Kopaliński W. Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych, Warszawa, 2000. 519 s.

Lochtie D., McIntosh, E., Stork, A., Walker B. Effective Personal Tutoring in Higher Education. St Albans: Critical Publishing, 2018. 238 p.

Myers J. Is Personal Tutoring Sustainable? Comparing the Trajectory of the Personal Tutor with that of the Residential Warden. Teaching in Higher Education, 2008. 13(5): 607–11.

Moore W. G. 1968. The tutorial system and its future. Oxford: Pergamon Press.

O’Briant Erin Quinn. Be a Great Tutor: the inspiring guide to tutoring all ages. Roxby Media Limited (US). 2011. S. 112.

Palfreyman D. The oxford tutorial: ‘Thanks, you taught me how to think’. Oxford, 2008. OxCHEPS. 122 p.

Sarnat-Ciastko А. Tutoring, coaching i mentoring w polskiej szkole? Między chaosem a autentyczną potrzebą. Podstawy Edukacji. 2015. nr. 8. S. 141–152.

The Greenwood dictionary of education / edited by John W. Collins III and Nancy Patricia O’Brien. GREENWOOD PRESS. Westport, Connecticut – London, 2003. 444 p.

Topping Keith. Tutoring. International Academy of Education, International Bureau of Education. Educational practices series – 5, 2000. 35 p.

Tutoring jako czynnik rozwoju ucznia i nauczyciela. Budzyński М., Czekierda Р., Traczyński J., Zalewski Z., Zembrzuska A. Tutoring w szkole. Między teorią a praktyką zmiany edukacyjnej. Wrocław : Towarzystwo Wiedzy Otwartej, 2009. 116 s.

Walker B. W. Tackling the personal tutoring conundrum: A qualitative study on the impact of developmental support for tutors. Active Learning in Higher Education 2022, Vol. 23(1) 65–77. https://doi.org/10.1177/1469787420926007