Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Стаття присвячена проблемі формування проєктної культури майбутніх педагогів у взаємодії з куратором академічної групи. Актуальність дослідження визначається необхідністю переосмислення освітньої парадигми та генерації нових ідей щодо модернізації освітнього процесу. Визначено, що професіоналізм сучасного вчителя визначається рівнем сформованості у нього культури проєктної діяльності. Метою дослідження стало теоретич- не обґрунтування моделі формування культури дозвілля студентів засобами позааудиторної проєктної діяльнос- ті. Подано теоретичний аналіз вітчизняної і зарубіжної науково-методичної літератури, нормативно-правових документів та законодавчої бази. Проаналізовано різні авторські погляди на зміст поняття «проєктна культура» та з’ясовано, що вона є складовою професійної підготовки фахівця будь-якого профілю. Студентська молодь роз- глядається як цільова зі своїми мріями, бажаннями, інтересами та цінностями, тому створення розвивального середовища в закладі освіти найкраще стимулюватиме студентів до проєктної діяльності та мобільності. Визна- чено, що куратор академічної групи нині виконує роль фасилітатора, координатора, тьютора та академічного консультанта. Обґрунтовано рівень сформованості у студентів громадянських та здоров’язбережувальних компе- тентностей на основі проведеного дослідження (анкетування) серед студентів Комунального закладу вищої осві- ти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради. Подано опис успішних проєктів, що реалізовані спільно з місцевими органами влади і громадськими організаціями. Окреслено перспективу розвитку проєктної мобільності студентів закладу освіти в межах України та закордоном.
Посилання
Бережна Л. Проектна культура як основний спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності. Теорія та методика управління освітою. Київ, 2010. № 3. С. 2–4.
Забродська Л., Онопрієнко В., Хоружа Л., Цимбалару А. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: науково-методичний посібник. Харків: Видавнича група «Основа», 2007. 208 с.
Лучанінова П. Куратор академічної групи як ключовий суб'єкт виховної системи ВТНЗО. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Сєвєродонецьк: СНУ ім. В. Даля 2017. Вип. 1(76). С. 120–132.
Молодіжна політика в умовах децентралізації : портал «Децентралізація». URL: https://decentralization.gov.ua/youth (дата звернення: 22.03.2021).
Національна доктрина розвитку освіти України : Указ Президента України від 25.06.2013 р. № 344/2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#n10 (дата звернення: 23.03.2021).
Професійний стандарт вчителя початкових класів : наказ Мінекономіки від 23.12.2020 р. № 2736. URL: https://nus.org.ua/wpcontent/uploads/2020/12/Nakaz_2736.pdf (дата звернення: 26.03.2021).
Сидоренко В., Брехунець А. Сутність поняття проектної культури. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький, 2013. Вип. 28, т. 1 : Педагогіка. Психологія. Філософія. С. 270-278.
Сухомлинський В. Вибрані педагогічні твори в 5 томах. Т. 2. Київ: Радянська школа, 1976. 420 с.
Ушинський К. Твори в 6 томах. Т. 1. Київ : Радянська школа, 1952. 123 с.
Хоружа Л. Проектна культура вчителя: етичний компонент. Шлях освіти. Харків, 2006. № 4. С. 11–15.
Sypczenko, W., Sypczenko, О. Praca kuratora w celu kształtowania obywatelskości wśród młodzieży studenckiej. Wychowanie dzieci i młodzieży w społeczeństwie demokratycznym. Warszawa, 2013. С. 132–144.
Lin Ch., Chuang Sh. (2019). Using team projects for making short films to cultivate students’ interdisciplinary competencies. Interactive Learning Environments. URL:https://doi.org/10.1080/10494820.2018.1451900 (Last accessed: 24.03.2021).
Kallio J., Halverson R. (2020). Distributed leadership for personalized learning. Journal of Research on Technology in Education. URL: https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1734508 (Last accessed: 22.03.2021).
Siqin T., Kai Wah Chu S. (2019). How students take collective responsibility for productive collaboration: an empirical examination of online discourse. Interactive Learning Environments. URL: https://doi.org/10.1080/10494820.2019.1636081 (Last accessed: 22.03.2021).