Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті проаналізовано дефініцію «гра як провідний тип діяльності дошкільника». Гра визначається як провідна діяльність у дошкільному віці. Окреслено особливості гри в різних періодах, а також розвиток особистості в грі. Звертається увага на те, що за організацією збагачення ігрового середовища стоїть ініціатива й активність дорослого. Дитинство втрачає сенс унікального вікового періоду, де переважає справжнє джерело розвитку: живе спілкування, гра. Сучасна дитина включається у відносини співпраці, взаємодопомоги, партнерства. Проаналізовано значення ігрової діяльності для розвитку мотиваційної сфери дитини, її самосвідомості, розвитку уяви, спілкування, мислення та іншого. Серед переваг – класифікація ігор наочно показує ступінь активності й свободи дитини, коли вона виступає учасником ігрової діяльності. Кожна гра ‒ це спілкування дитини з дорослими, з іншими дітьми; це школа співпраці, в якій вона вчиться та радіє успіхам однолітків і стійко переносить свої невдачі. Доброзичливість, підтримка, радісна обстановка, вигадки й фантазії ‒ тільки в такому випадку ігри будуть корисні для розвитку дитини. Уточнено, що серед особистісного розвитку дитини велику роль відіграє ігрова компетентність. Окреслено проблему редукції гри дітей. Обґрунтовуються значення понять «ігрова компетентність», «ігрове середовище», «ігрова діяльність». Окреслюється послідовність зміни провідних типів діяльності. Розглядаються основи для організації життя та розвитку особистості: ігровий процес та ігрове середовище. Зокрема, ігрове середовище впливає на дитину, змінює її та спонукає до ігрової діяльності. Дослідження показує, що гра як вид діяльності є значущою для певного розвитку дитини. Це єдиний та унікальний вид діяльності, що дозволяє реалізувати свої ресурси, самовиразитися, «прожити» й переробити особистий та особистісний життєвий досвід. Засвоюючи в спілкуванні з дорослими техніку різних ігор, дитина потім узагальнює ігрові способи й переносить їх на інші ситуації. У дослідженні узагальнено наукові погляди й викладено своє тлумачення термінології щодо гри.
Посилання
Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарта дошкільної освіти) нова редакція : Наказ МОН України від 12 січня 2021 р. № 33 / Міністерство науки і освіти України. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf (дата звернення: 20.10.2021).
Выготский Л. Из записок-конспекта Л. С. Выготского к лекциям по психологии детей дошкольного возраста. Психология игры / Д. Эльконин. Москва : Педагогика, 1978. С. 289–299.
Замелюк М. Ігровий простір дитини дошкільного віку: місце і роль дорослого. Збірник наукових праць «Академічні студії». Серія «Педагогіка». 2021. Вип. 2. С. 42–46.
Замелюк М. Роль дорослого в розгортанні вільної дитячої гри. Палітра педагога. 2021. № 5–6. С. 3–6.
Запорожец А. Избранные психологические труды : В 2 т. Т. I. Психическое развитие ребенка. Москва. : НИИ общей педагогики, 1986. С. 22–39.
Каган М. Общение как философская проблема. Философские науки. 1975. № 5. С. 47.
Краевский Б. Горе и радость детского возраста. Лекции по психологии чувств ребёнка. Харьков : Кн. маг. П. А. Брейтигама, 1905. 101 с.
Краткий исторический очерк деятельности С.-Петербургского комитета грамотности. Труды Императорского вольного экономического общества. 1903. Т. 1. Кн. 3. С. 402.
Крутій К. Емпіричне дослідження вільної гри дитини в умовах закладу дошкільної освіти під час проведення «Дня без іграшок». Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. 2019. № 1 (93). С. 26–44. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12407.
Крутій К., Попович О. Що таке сенсорно збагачене середовище. Вихователь методист дошкільного закладу. 2020. № 10. С. 6–10.
Крутій К., Попович О. ECERS-R для оцінки сенсорно збагаченого середовища груп раннього віку. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2020. № 10. С. 12–16.
Лубовский Д. Понятие ведущей деятельности в работах Л. С. Выготского и его последователей. Культурно-историческая психология. 2009. Том 5. № 4. С. 2–6.
Новоселова С. Новая классификация детских игр. Игра и развитие ребенка в дошкольном возрасте : Материалы международной научно-практической конференции. Ч. I. Москва, 1995. С. 12–13.
Новосёлова С. Игра-экспериментирование как самостоятельная деятельность. «Источник» : Информационно-методический и научно-педагогический журнал департамента образования администрации Вологодской области и Вологодского института развития образования. 2001. Приложение № 4. С. 21–35.
Поддьяков Н. Психическое развитие и саморазвитие ребёнка-дошкольника. Ближние и дальние горизонты. 3-е, доп. изд. / под ред. А. Русакова. Санкт-Петербург : Образовательные проекты, 2021. 224 с.
Симонович А. Детский сад. Практическое руководство для детских садовниц. Москва. : Типография Т-ва И. Д. Сытина, 1907. 320 с.
Теория и история игры. Вып.1. Памяти Е. А. Покровского / Отв. ред. В. Григорьев, С. Григорьев. Москва : ОДИ International, 1995. 107 с.
Трифонова Е. Проблема самодеятельной игры в контексте основных идей А. В. Запорожца. Культурно-историческая психология. 2006. Том 2. № 1. С. 77–83.
Burn A., Richards C. Children’s Games in the New Media Age. Routledge, 2016. 238 s.
Jane P. Perry Outdoor Play : Teaching Strategies With Young Children (Early Childhood Education, 80). Teachers College Press, 2001. 145 s.
Linda D. Smart Pedagogy of Game-based Learning. Series : Advances in Game-Based Learning. Springer, 2021. 238 s.
My First Baby Games. Harper Collins Publishers, 2001. URL: https://www.harpercollins.com/products/my-firstbaby-games-public-domain?variant=32117650227234 (дата звернення: 02.10.2021).
Opie I., Opie P. Children’s Games in Street and Playground. 2013. 464 s. URL: https://www.amazon.com/Childrens-Games-Street-Playground-Iona/dp/1782500324 (дата звернення: 02.10.2021).