ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИЗАЙН ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Анотація

У статті розглядаються проблеми підвищення мотивації студентів дистанційної форми навчання у вищій школі. Саме позитивна мотивація студентів виділяється як основний напрямок у вирішенні багатьох актуальних завдань сучасної вищої освіти. Мета статті: на основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрити дидактичні можливості педагогічного дизайну як засобу підвищення навчальної мотивації студентів у процесі навчання. Проводиться аналіз різних підходів до цієї проблеми залежно від форм навчання, проаналізовано можливості та різні способи підвищення мотивації у студентів очної та дистанційної форм навчання, розглянуті методики вітчизняної та зарубіжної педагогічних шкіл. Аналізуються можливості педагогічних методів підвищення якості розроблення навчальних курсів з використанням педагогічного дизайну. Для цього систематизовані етапи проектування навчального курсу в педагогічному дизайні та етапи підвищення мотивації у проектуванні навчання за системою дослідника Джона Келлера. Короткий огляд даних наочно показує кардинальні відмінності між очною та дистанційною формами навчання, а також їх вплив на процес мотивації студента. Дається коротка характеристика класичної моделі педагогічного дизайну «ADDIE» та п’яти її основних етапів, аналізуються проблеми побудови навчального курсу в дистанційній освіті та фактори, що впливають цей складний і багатогранний процес. При розробці курсу враховуються багато аспектів, однак позитивна мотивація студента до навчання – це фактор суб’єктивний та залежить від багатьох причин. Упорядник навчального курсу, викладач, тьютор не можуть покладатися на випадок і залежати від суб’єктивності обставин. Саме тому проблема мотивації студента є однією з ключових проблем не лише у дистанційній освіті, а й у педагогічному дизайні.