Анотація
У статті розглянуто деякі види ризикованих ігор ( гра на великій висоті; гра на великій швидкості; гра з небезпечними інструментами; ігри на близькій відстані від небезпечних елементів; веселі ігри та ігри, в яких діти можуть зникнути або загубитися). Залучення у цих категоріях ризикованої гри має багато користі для дітей: вибір, контроль, прийняття рішень, почуття досягнення разом із здатністю оцінювати ризик і вирішувати проблеми, справлятися з проблемами або долати їх. Розвиток цих навичок є підґрунтям до позитивного фізичного та психічного здоров’я. Гра визначається як основний інструмент дитини для вивчення світу, довкілля, її міжособистісні та фізичні стосунки, а також самосвідомість. Окреслено особливості понять «ризик», «небезпека». Участь у ризикованих іграх дає дітям можливість отримати доступ до ризиків та керувати ситуаціями. Ризикована гра – це можливість розширити свої можливості та набути життєвих навичок. Успіх та невдача мотивують дітей спробувати ще раз. Проаналізовано значення впливу зовнішнього простору на гру дітей, дозволяючи певні типи ігор або дій. Діти, які грають в ігри в закритому просторі або під наглядом дорослих мають менше контактів із природою, менше досвіду своїх повсякденних життєвих навичок. Метою цього дослідження було визначення ставлення батьків до ризикованих ігор. Здійсненне опитування здебільшого валідованих шкал і стандартизованих запитань відповідало вибірці батьків закладів дошкільної освіти № 5 та 7 м. Луцька Волинської області та доведенню, як вибірка батьків сприймає ризик в ігровій поведінці дітей, у тому числі самостійне пересування дітей, а також рівень ризикованості ігрової діяльності, яку вони дозволяли. Ми виявили, що батьки в середньому позитивно оцінюють переваги ризику для дітей в ігровій діяльності. Спілкування з природою просто неба є важливим для здоров’я, а тому дітям слід дозволяти грати в ігри, і вони мають самі відчувати ризики.
Посилання
Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти). Наказ МОН України від
01.2021 № 33 «Про затвердження Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної
освіти) нова редакція». URL: https://mon.gov.ua/ua/news/novij-bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-zabezpechitpidvishennya-
yiyi-yakosti-ta-vidpovidnist-mizhnarodnim-standartam-sergij-shkarlet/ (дата звернення: 20.10.2021).
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ;
Ірпінь: Перун, 2005. С. 747, 1221.
Замелюк М. Ігровий простір дитини дошкільного віку: місце і роль дорослого Збірник наукових праць
Академічні студії. Серія «Педагогіка», Вип. 2, 2021, С. 42–46.
Крутій, К., Деснова, І., Замелюк, М. Самодіяльна гра дитини дошкільного віку: важливість єдиних
термінологічних підходів. Академічні студії. Серія «педагогіка». 2022. 1, C. 122–133. DOI:https://doi.org/10.52726/
as.pedagogy/2022.1.18.
Крутій, К. Емпіричне дослідження вільної гри дитини в умовах закладу дошкільної освіти під час проведення «Дня без іграшок». Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. 2019. No 1 (93). С. 26–44. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12407.
Стаєнна, О. Ігрова діяльність дошкільників: сучасний формат. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018, 10. С. 38–42.
Almeida, G., Luz, C., Martins, R., & Cordovil, R. (2017). Do children accurately estimate their performance of fundamental movement skills? Journal of Motor Learning and Development, 5(2). https://doi.org/10.1123/jmld.2016-0030
Brussoni, M., Gibbons, R., Gray, K., Ishikawa, T., Sandsetter, E., Bienenstock, A., et al. (2015). What is the
relationship between risky outdoor play and children’s health? System review. International Journal of Environmental and
Health Research, 12 (6), 6423–6454. https://doi.org/10.3390/ijerph120606423.
Howard, J. & McInnes, K. (2013). The effect of children’s perception of activities as play and not as play on emotional
well-being. Child: Care, Health and Development, 39 (5), 737–742. https://doi.org/10.1111/j.1365-2214.2012.01405.x.
Kleppe, R., Melhuish, E. & Sandseter, E. (2017). Identifying and characterizing risky play in the age one-tothree
years. European Early Childhood Education Research Journal, 25(3), 370–385. https://doi.org/10.1080/13502
X.2017.1308163
Kvalnes, F. (2017). A risky game. A: Fallibility at work. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-
-63318-3_1
Lavrissen, A., Bertrands, E., Leisen, L., Smets, L., Vanderspikken, A., & De Graaff, P. (2017). Risky play at
school. Facilitating risk perception and competence in young children. European Early Childhood Research Journal,
(1), 89–105.
Little, H. & Sweller, N. (2015). Affordances for Risk-Taking and Physical Activity in Australian Early Childhood
Education Settings. Early Childhood Education Journal, 43(4), 337–345. https://doi.org/10.1007/s10643-014-0667-0
Sandseter, E. (2007). Categorising risky play—how can we identify risk-taking in children’s play? European Early
Childhood Education Research Journal, 15(2), 237–252. https://doi.org/10.1080/13502930701321733
Sandseter, E. (2009). Affordances for risky play in preschool: The importance of features in the play environment.
Early Childhood Education Journal, 36(5), 439–446. https://doi.org/10.1007/s10643-009-0307-2
Sandseter, E. (2009). Characteristics of risky play. Journal of Adventure Education & Outdoor Learning, 9(1),
-21. https://doi.org/10.1080/14729670802702762
Sandseter, E. (2009). Children’s expressions of exhilaration and fear in risky play. Contemporary Issues in Early
Childhood, Vol. 10, pp. 92–106. https://doi.org/10.2304/ciec.2009.10.2.92
Sandseter, E. & Kennair, L. (2011). Children’s risky play from an evolutionary perspective: The Anti-phobic
effects of thrilling experiences. Evolutionary Psychology, 9(2), 257–284. https://doi.org/10.1177/147470491100900212
Stephenson, A. (2003). Physical risk-taking: dangerous or endangered? Early Years, 23(1), 35–43.
Yogman M, Garner A, Hutchinson J, Hirsh-Pasek K, Golinkoff R. (2018) Сommittee on psychosocial aspects
of child and family health; council on communications and media. The Power of Play: A Pediatric Role in Enhancing
Development in Young Children. Pediatrics. Sep;142(3):e20182058. doi: 10.1542/peds.2018-2058. Epub 2018 Aug 20.
PMID: 30126932.